Справа №22-а-357 2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції - Шершак МІ.

Категорія 38                                                  Суддя-доповідач - Шевченко В. А.

УХВАЛА іменем      України

06 вересня 2006 року                                                                    м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

судців           - Білецького О.М., Хвостика С.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного військового комісаріату

на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2006 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості за речове майно,

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1985 року по 2004 рік проходив військову службу в Роменсько-Недригайлівському об'єднаному військовому комісаріаті. На момент звільнення зі служби відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за невикористане речове майно в розмірі 3525 грн.

Просив стягнути з відповідача на свою користь 3525 грн. заборгованості по грошовій компенсації за невикористане речове майно.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 3525 грн. заборгованості з виплати грошової компенсації замість належних предметів форменного одягу, 81 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі Сумський обласний військовий комісаріат, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить цю постанову скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, з 1985 року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді прапорщика в Роменсько-Недригайлівському об'єднаному військовому комісаріаті.

17 березня 2004 року наказом Командувача військами Північного оперативного командування від 23 січня 2004 року №4-ПМ ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас за п.п. "в" п. 63 за станом здоров'я.

Станом на 11 березня 2000 року позивачу була нарахована грошова компенсація за речове майно в розмірі 1199 грн. 93 коп., а після 11 березня 2000 року - 2325 грн. 43 коп., що не оскаржує і сам апелянт (а. с. 6, 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави

грошове забезпечення,  а також речове майно  і продовольчі пайки  або  за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно з п. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупининено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.

Вказана норма закону зворотної сили не має.

Згідно з п. З вказаного вище Закону він набрав чинності з моменту опублікування, а саме: з 11 березня 2000 року.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а тому на підставі п. 1 ст. 201 КАС України апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду змінити шляхом зменшення стягннення з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошової компенсації замість належних предметів форменного одягу за період до 1199 грн. 93 коп. за період до 11 березня 2000 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного військового комісаріату 13 грн. 80 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Виходячи з викладеного вище та керуючись ст. 195, п. З ст. 198, п. 4 ст. 202, ст. 207 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2006 року в даній справі змінити, зменшивши суму стягнення з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошової компенсації замість належних предметів форменного одягу за період до 1199 грн. 93 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного військового комісаріату 13 грн. 80 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту

 проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.