Справа  №2-233/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:          Холод Р.С.,

при секретарі:          Родніковій Ю.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності та визнання договору іпотеки недійсним, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що вона у 1986 р. уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_5 Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 В 1998р. шлюб був розірвано. ОСОБА_5 пішов до іншої жінки – ОСОБА_9, з якою перебував у шлюбі з 20.02.1999р. по 12.12.2003р. При цьому десь восени 2002р. ОСОБА_5 повернувся до неї і вони стали проживати однією сім’єю. Літом 2004р. ОСОБА_5 знов пішов до іншої жінки –ОСОБА_10, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі з 02.10.2004р. по 06.05.2005р. Після розірвання шлюбу відповідач знов повернувся до неї і з цього часу по теперішній час вони проживають разом однією сім’єю за адресою: АДРЕСА_1,АДРЕСА_2. За період спільного проживання однією сім’єю було придбано наступне майно: Ѕ частина квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 та автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 3,0 АТ, д.н. НОМЕР_1. Вважає, що оскільки зазначене майно було придбано за період їх з відповідачем ОСОБА_5 спільного проживання, вона має право на її половину, тобто на ј частину спірної квартири та Ѕ частину автомобіля. Приблизно в липні 2009р. їй стало відомо, що її цивільний чоловік ОСОБА_5 29.05.2009р. уклав договір іпотеки з ПАТ «ОТП Банк». Предметом іпотеки була визначена спірна квартира. Вважає, що її право власності порушене, договір іпотеки повинен був бути укладений лише з її письмової згоди. На теперішній час її право власності на спірне майно не визнається відповідачем ПАТ «ОТП Банк», який намагається реалізувати спірну квартиру та накласти арешт на спірний автомобіль як на особисте майно відповідача ОСОБА_5 в якості виконання останнім умов кредитного договору.  Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім’єю без шлюбу з вересня 2002р. по липень 2004р. та з 06.05.2005р. по теперішній час, визнати за нею право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 і Ѕ частину автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3,0 АТ, д.н. НОМЕР_1, визнати недійсним договір іпотеки №РМ-SME200/001/2009, укладений між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступник ПАТ «ОТП банк») та ОСОБА_5 29.05.2009р.

В судове засідання позивач не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, свої інтереси в суді довірила представляти ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просив суд їх задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свої інтереси в суді довірив представляти ОСОБА_3, який в судовому засіданні визнав факт проживання з позивачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу у визначений в її заяві час.

Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк»в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що між ЗАТ «ОТП Банк»та ТОВ «Усвідомлення»було укладено наступні кредитні договори: договір про надання кредиту №TL-SME200/160/2006 від 17.11.2006р. на суму 300 000,00 дол. США; договір про надання кредиту №SL-SME200/329/2007 від 26.12.2007р. на суму 308 145,99 дол. США; договір про надання кредиту №TL06-002/18-003 від 11.01.2006р. на суму 140 000,00 дол. США; договір про надання кредитної лінії №CrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009р. на суму 1 700 000,00 грн. В забезпечення виконання зобов’язання позичальника за кредитними договорами, між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки №PM-SME200/001/2009, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 29.05.2009р. за реєстровим №593. Згідно з укладеним договором іпотеки в забезпечення виконання позичальником умов кредитних договорів, в іпотеку майновим поручителем, який є власником предмета іпотеки, передано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1,АДРЕСА_2. Предмет іпотеки перейшов у власність ОСОБА_5 за договорами купівлі-продажу: реєстр. №849 від 27.03.2001р., предмет договору –АДРЕСА_1; реєстр. №2-632 від 20.07.2001р., предмет договору –АДРЕСА_2. Після реконструкції, вищевказані квартири були об’єднані в одну, на яку отримано свідоцтво про право власності серія САА №093440 від 24.02.2004р. В зв’язку з зазначеним, нерухомість, що є предметом іпотеки придбавалася у період перебування ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_9 Не заперечуючи проти цього, а саме, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_9, з метою врегулювання майнових відносин, 02.03.2007р. між ними було укладено договір купівлі-продажу належної ОСОБА_9 Ѕ  частини спірної квартири. Після укладення зазначеного договору, відповідач ОСОБА_5 став одноособовим власником спірної квартири. З моменту придбання квартир та їх реконструкції в одну, позивач не зверталась за захистом свого права власності на квартиру з урахуванням тієї обставини, що сам власник квартири ОСОБА_5 не визнавав її права на цей майно. Крім того, в період з 2007р. по 2009р. між ОСОБА_5 та ПАТ «ОТП Банк»укладалися договори поруки, відповідно до яких ОСОБА_5 виступав поручителем за зобов’язаннями ТОВ «Усвідомлення». При укладенні цих договорів, ОСОБА_5 надавалися заяви, згідно яких він стверджував, що у зареєстрованому шлюбі та фактичних сімейних відносинах не перебуває. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження проживання її з відповідачем ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.  

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши інші докази, що є в справі, суд дійшов до наступного.  

Судом встановлено, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 з 1986р. по 03.11.1998р. (а.с. 6). Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24-25). Також відповідач ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з 20.02.1999р. по 12.12.2003р. з ОСОБА_9 (а.с. 8) та з 02.10.2004р. по 06.05.2005р. з ОСОБА_11 (а.с. 9-10).  

27.03.2001р. ОСОБА_5  за договором купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11), а 20.07.2001р. –квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 14). Обидві зазначені квартири були придбані за час перебування ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_9 Згодом зазначені квартири були переобладнані в одне помешкання, на яке було видано свідоцтво про право на нерухоме майно (а.с. 12). 02.03.2007р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з метою врегулювання майнового питання, уклали договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_5 купив у колишньої дружини ОСОБА_9 її Ѕ частину (а.с. 15).

Як стверджує позивач, вона разом з ОСОБА_5 з вересня 2002р. по липень 2004р. та з 06.05.2005р. по теперішній час проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

          Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили проживання сторін однією сім’єю у зазначений період.  У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про яку-небудь їхню зацікавленість  у результаті справи не має,  показання відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних у справі доказах, а саме: відповідь Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області щодо опитування сусідів сторін, які пояснили, що останні протягом 5-6 років проживають разом, ведуть спільне господарство, а також інформація з прокуратури м. Запоріжжя, що під час розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_5 проводилися обшуки за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Як було встановлено під час досудового слідства у зазначеній кримінальній справі позивач та відповідач мешкали разом.  Також, позивачем були пред’явлені фотознімки, на яких  зображені сторони разом з їх синами.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають,  пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що маються підстави про визнання факту перебування сторін у шлюбних відносинах однак лише за період з 12.12.2003р. по липень 2004р. та з 06.05.2005р. по теперішній час, оскільки з вересня 2002р. по грудень 2003р. відповідач ОСОБА_5 офіційно перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9  

Згідно ст.74 Сімейного кодексу України якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, або у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Аналогічну правову норму містить стаття 368 Цивільного кодексу України.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

          Так, за період спільного проживання сторін було придбано наступне майно: Ѕ  частина квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 та автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 3,0 АТ, д.н. НОМЕР_1. Виходячи з вищевикладених статей СК України, позивач має право на Ѕ частину зазначеного майна.

          29.05.2009р. між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки №PM-SME200/001/2009, предметом якого стала спірна квартира (а.с. 18-23).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства, особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин). Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

          Згода позивача на укладення договору іпотеки не надавалася, а тому він є таким, що суперечить нормам законодавства, порушує майнові права позивача і підлягає визнанню його недійсним.

          Посилання представника відповідача ПАТ «ОТП банк»на заяви відповідача ОСОБА_5 при укладенні договору іпотеки про те, що останній не перебуває у шлюбі та фактичних шлюбних відносинах, а також, що позивачем не надано доказів спільного проживання однією сім’єю, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються встановленими у суді фактами. ОСОБА_5 порушив майнові права позивача, які підлягають захисту у суді. Тому суд вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.  203, 215, 368 ЦК України,  ст. ст. 3, 63, 65, 74 СК України, ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212 –215, 218, 256 ЦПК України, суд, -

                                          В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім’єю без реєстрації шлюбу в період з 12.12.2003р. по липень 2004р. та з 06.05.2005р. по теперішній час.

Визнати за ОСОБА_4  право власності на 1/4 частину АДРЕСА_1 та 1/2 частину автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3,0 АТ, д.н. НОМЕР_1.

Визнати недійсним договір іпотеки №PM-SME200/001/2009, укладений між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 29.05.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання  апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    Р.С. Холод