Справа № 2п-2698/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)                                              

          22.08.2011 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді  -  Семерак І.О.

 при секретарі  -  Віраг Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зобов’язання останнього оформити з позивачем договір купівлі–продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31.07.2009 року між нею та відповідачем було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 договір, згідно умов якого відповідач  зобов'язався у строк до 01.08.2010 року укласти з позивачем договір купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 за ціною 200000 доларів США. На виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу 85000 гривень, що еквівалентно 10000 доларів США, при укладенні та підписанні цього договору, в якості авансового забезпечувального платежу, а решта 190000 доларів США повинна була виплачуватися ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 рівними частинами щомісячно.

Вказує на те, що п.17 договору передбачено, що ОСОБА_2 надає право ОСОБА_1 на вселення до житлового будинку та користування ним і земельною ділянкою з 01.09.2009 року. П.9-10, та 13 договору також передбачено, що одностороння відмова від укладення основного договору не допускається; у разі якщо одна сторона ухиляється від укладення основного договору, інша сторона вправі звернутися до суду з вимогою про примушення до укладення основного договору, на умовах визначених цим договором; відповідач зобов’язується з моменту укладення договору не укладати жодних договорів будь-то оренди, іпотеки чи відчуження з іншими особами.

ОСОБА_1 вселилася до будинку, там проживає та вже виплатила відповідачу 40000 доларів США по зазначеному договору, однак бачила як останній приводив нових покупців та у неї виник сумнів щодо виконання відповідачем умов договору.

Просила зобов’язати відповідача оформити з позивачем договір купівлі–продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила та просила стягнути на її користь з відповідача 39500 доларів США, які вона виплатила останньому в рахунок оплати за житловий будинок та земельну ділянку згідно договору від 31.07.2009 року, стягнути відповідача на її користь суму штрафу в розмірі 5925 доларів США відповідно до п.11 цього ж договору, а також стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати по справі, у тому числі і 10000 гривень за надання правової допомоги, мотивуючи тим, що відповідач не виконав умови договору від 31.07.2009 року.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на викладені в уточненому позові обставини і просили суд його задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили пояснивши, що умови договору від 13.07.2009 року відповідачем не порушешо, такі порушені саме позивачем, зокрема стосовно оплати за нерухоме майно, оскільки згідно договору позивач повинен був сплатити йому 190000 доларів США до 01.08.2010 року рівними частками по 15833 долари США щомісячно, однак ця умова не виконана. Також ОСОБА_2 не заперечує факт отримання ним від позивача суму в 23800 доларів США, 1400 Євро та 16000 гривень та згоден повернути їх ОСОБА_1 однак за мінусом 15 % від цієї суми згідно умов п.11 договору та тільки після продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 третім особам, як це передбачено договором від 13.07.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в  межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          В судовому засіданні встановлено, що 31.07.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 договір, згідно умов якого ОСОБА_1 зобов'язалася у строк до 01.08.2010 року укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1.

          Згідно п.3 зазначеного договору, ціна купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки визначена сторонами у розмірі 200000 доларів США. Розрахунок повинен проводитися наступним чином : 85000 гривень, що еквівалентна 10000 доларів США, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 при укладенні та підписанні цього договору, в якості авансового забезпечувального платежу;  суму в гривнях, яка буде еквівалентна 190000 доларів США ОСОБА_1 зобов’язалася сплатити ОСОБА_2 не пізніше 01.08.2010 року та повинна була виплачуватися ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 рівними частками щомісячно.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

          З матеріалів справи, а саме з розписок та самого договору вбачається, що за період з 31.07.2009 року по 13.11.2009 року ОСОБА_1 передала в оплату за договором від 31.07.2009 року суму в 23800 доларів США, 1400 Євро та 16000 гривень, яку суд вважає доведеною та визнану відповідачем.

          Дані щодо отримання відповідачем від ОСОБА_1 2000 доларів США 12.09.2009 року, 2000 доларів США 22.09.2009 року та 2000 доларів США 25.09.2009 року, що містяться в блокнотній книжці ОСОБА_1 з підписами зі слів позивача від імені ОСОБА_2, суд не може приймати як належні та допустимі докази, оскільки відповідач заперечив факт отримання ним даних грошей та свого підпису в блокноті.

          Крім цього, наявність в одній із розписок відомостей про оплату ОСОБА_1 відповідачу суму в розмірі 6200 доларів США за меблі та інше обладнання судом також не може бути прийнято як доказ такої оплати, оскільки ця сума заплачена відповідачу за меблі та інше обладнання і питання щодо включення такої суми платежу в загальну суму оплати за житловий будинок та земельну ділянку не обумовлено договором від 31.07.2009 року.

          За таких обставин,  вимога позивача в частині стягнення на її користь з відповідача 39500 доларів США, отриманих останнім в рахунок оплати за житловий будинок та земельну ділянку, підлягає до часткового задоволення на суму, з врахуванням курсу НБУ станом на 22.08.2011 року, в розмірі 221775,5 гривень.    

          В той же час позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача суми штрафу згідно п.11 договору в розмірі 5925 доларів США, за невиконання умов договору від 31.07.2009 року.          

          Порушення зобов'язання взятого на себе по договору від 31.07.2009 року ОСОБА_2 виразилось у створенні умов для неможливості проживання ОСОБА_1 у будинковолодінні  АДРЕСА_1, чим порушено у строк передбачений у договорі, умову щодо вселення ОСОБА_1 до житлового будинку та користування ним і земельною ділянкою з 01.09.2009 року, що зі змісту ст. 610 ЦК України, є порушенням зобов'язання.

          Як вбачається з п.17 договору, ОСОБА_2 надає право на вселення до житлового будинку та користування ним і земельною ділянкою ОСОБА_1 з 01.09.2009 року.

          Суд вважає доведеним факт створення відповідачем неможливих умов для проживання позивача у будинковолодінні  АДРЕСА_1.

          Цей факт підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в ході судового розгляду доказів, а саме:

          - показаннями свідка ОСОБА_8, з яких вбачається, що вона разом з донькою ОСОБА_1 та своїм чоловіком ОСОБА_9 вселилася у вересні 2009 року до будинку АДРЕСА_1,  однак ОСОБА_2 відмовився звільняти будинок, зривав замок, заходив у кімнати, користувався ванною, закрив підвал, не давав права користуватися земельною ділянкою, погрожував їм фізичною розправою, чим створив неможливі умови для проживання їх у вищевказаному будинку, у зв’язку з цим вони зверталися до правоохоронних органів та врешті були змушені, після погроз, виселитися з будинку;

          -  показаннями свідка ОСОБА_9, які є повністю аналогічним показам свідка ОСОБА_8;

          - показаннями свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що він працюючи у старшим дільничним інспектором міліції Ужгородського РВ ГУМВС України в Закарпатській області, обслуговував дільницю с.Сторожниця, Ужгородського району та в листопаді 2009 року до нього двічі зверталася з заявою ОСОБА_1 щодо порушення ОСОБА_2 умов проживання в будинку АДРЕСА_1, згідно договору від 31.07.2009 року.

          - показаннями свідка ОСОБА_5, з яких вбачається, що йому зателефонувала позивачка та повідомила, що ОСОБА_2 привів до будинку людей, яким пропонує купити цей будинок. Після його приїзду він бачив як ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_1 та виганяв її з будинку АДРЕСА_1.

          Крім цього, такий висновок судом зроблено також з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.12.2009 року, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що вона припинила виплачувати кошти по вищевказаному договору з грудня 2009 року у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов договору є обґрунтованими. Про наведені факти свідчить і поданий сам позов в грудні 2009 року.

          Пунктом 11 договору передбачена відповідальність ОСОБА_2 у разі невиконання умов договору з його вини, а саме ОСОБА_2 зобов’язується повернути отримані гроші та сплатити штраф в розмірі 15% від суми отриманих грошей за цим договором.

          Виходячи з доведеної суми в розмірі 221775,5 гривень, 15% становить 33266 гривні 32 коп., суд вважає, що така підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

В силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 38 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень, а також на користь держави 1700 гривень державного мита та 82 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 635 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позовні Михайлівни до ОСОБА_2 про стягнення коштів –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 255041 (двісті п’ятдесят п’ять тисяч сорок одну) гривню 82  коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. державного мита та 82 (вісімдесят дві) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

                    Суддя                                                                                                      Семерак І.О.