Справа № 2-335/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2011 Городоцький районний суд Львівської області

в складі головуючого судді:Струс Л. Б.

при секретарі:

з участю пр-ка позивача

пр-ка відповідачаЦап І. М.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку цивільну справу за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_6  до  ОСОБА_7  про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, суд, -  

в с т а н о в и в :

25.02.2011р. в суді зареєстровано позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про  відшкодування моральної (немайнової) та майнової шкоди після скасування Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду України вироку на ОСОБА_7 від 15.06.2010р. за ознаками ч.2 ст.286 КК України в частині цивільних позовів ОСОБА_5 і ОСОБА_6

           ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_7 про відшкодування моральної (немайнової) та майнової шкоди, вимоги якого 21.06.2011р. зменшив, просить стягнути з відповідача в його користь 210 000 грн. моральної (немайнової) шкоди  та 60000 грн. майнової шкоди. Свої вимоги в основному обґрунтовує тим, що 15.03.2009р.  на 43 км. автодороги Львів-Самбір з вини водія ОСОБА_8, який рухався зі швидкістю 135 км/год. відбулося зіткнення із автомобілем «Фольксваген Пасат», р.н. НОМЕР_1, під керуванням його сина ОСОБА_9 В результаті ДТП його син від отриманих тілесних ушкоджень помер, невістка ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості  тілесні ушкодження, автомобіль «Фольксваген Пасат», р.н ВС 1922 ВХ, що належить йому на праві власності внаслідок пошкоджень став непридатним до використання. Належний йому автомобіль та ОСОБА_9 6.11.2008р. були застраховані страховою компанією «Крона», згідно страхового полісу №ВВ 1768816, сума страхування за шкоду заподіяну життю і здоров»ю на одного потерпілого складає 51000 грн, за шкоду заподіяну майну 25000 грн, загальна сума страхування 76000 грн. Однак відповідач ОСОБА_10 не застрахував свій автомобіль, а тому страхова компанія не відшкодувала йому завдані матеріальні збитки (вартість пошкодженого автомобіля), яка складає 23887 грн. 80 коп., а отже просить таку стягнути з відповідача. Окрім того, результатом протиправних дій ОСОБА_10 стала смерть його сина ОСОБА_9, що є непоправною втратою в сім»ї, в зв»язку чим йому спричинено моральну шкоду яку він оцінює у 210000 грн. Також ним витрачено значну суму грошей на поховання сина, поминки, спорудження  пам»ятника, правому допомогу, в цілому майнову школу він оцінює у 60000 грн та просить таку разом із моральною шкодою стягнути з відповідача.

          ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_7  про відшкодування майнової та моральної  (немайнової) шкоди, вимоги якого 9.06.2011р. зменшив її представник ОСОБА_3,  просить стягнути з відповідача в її користь 391323 грн. 52 коп. спричиненої моральної (немайнової) шкоди. Свої вимоги в основному мотивувала тим, що 15.03.2009р. о 17 год. 30 хв. на 43 км. автодороги Львів-Самбір з вини ОСОБА_7, який керував автомобілем «Ауді», р.н. НОМЕР_2   відбулося зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат», р.н. НОМЕР_1, під керування її чоловіка ОСОБА_9 В результаті ДТП її чоловік ОСОБА_9 від отриманих трав помер, що є великою трагедією для неї, оскільки вона втратила найближчу людину з якою мала намір прожити все своє життя, народити та виховувати дітей. Внаслідок смерті чоловіка вона позбулася впевненості в майбутньому, втратила моральну та матеріальну підтримку, здоровий сон, радість, бажання до роботи, перебуває шоковому, депресивному стані, їй важко спілкуватися з людьми, а їх співчуття не допомагають. Окрім того, внаслідок ДТП  нею отримано середньої тяжкості тілесні ушкодження, отримані травми та процес лікування (стаціонарно з 16.03.2009р. по 6.04.2009р. і з 5.10.2009р. по 21.10.2009р. та амбулаторно з 7.04.2009р. по 5.05.2009р.) супроводжувався перенесенням  хірургічних операцій, фізичним болем, станом безпорадності та душевним неспокоєм.  Таким чином, внаслідок ДТП нею отримані значні моральні страждання, моральну шкоду вона оцінює у 400000 грн. Відповідачем в добровільному порядку їй відшкодовано матеріальну шкоду та частково моральну (немайнову) шкоду, а саме всього в розмірі 10000 грн. Зважаючи на характер і обсяг заподіяних їй моральних та фізичних страждань, їх тривалість, стан здоров»я, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, просить про стягнення з відповідача 391323 грн. 52 коп. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

          В судовому засіданні  позивач ОСОБА_11 підтримав уточнені позовні вимоги, просить стягнути з відповідача в його користь 210000 грн. моральної (немайнової) та 60000 грн. майнової шкоди.

          В суді представник позивачки ОСОБА_3 підтримав уточнені 9.06.2011р. позовні вимоги, покликаючись на мотиви та обставини позову, просить стягнути з відповідача в користь ОСОБА_6 391323 грн. 52 коп. моральної (немайнової) шкоди.

           Відповідач ОСОБА_8 в суді позовні вимоги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнав частково, оскільки ним частково відшкодовано кошти  потерпілим при розгляді кримінальної справи внаслідок ДТП, згідний ще відшкодувати ОСОБА_5 10000 грн., а ОСОБА_6 5000 грн в добровільному порядку , в іншій частині позовні вимоги не визнав.

          На часткове задоволення позову в суді висловився представник відповідача ОСОБА_4, мотивуючи тим, що його довіритель ОСОБА_8 вже відшкодував завдану потерпілим шкоду, згідний ще відшкодувати ОСОБА_5 10000 грн., а ОСОБА_6 5000 грн. спричиненої їм шкоди, оскільки відповідач немає відповідних доходів,  утримує  двох малолініх  дітей та жінку , яка перебуває20-21 тиждні вагітності, а тому просить позовні вимоги задоволити частково.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали, дослідивши докази в їх сукупності,  вважає, що позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної (майнової) шкоди підлягає частковому задоволенню, а в частині відшкодування майнової шкоди вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

          Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.   

          Судом встановлено, що 15.03.2009року о 17 год. 30 хв. на 43 км. автодороги Самбір-Львів з вини водія ОСОБА_7 відбулася  ДТП з участю автомобілів «Ауді» р.н. НОМЕР_2 під керуванням  ОСОБА_7 та «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9, внаслідок якої ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень помер, а ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.   

         За вироком Городоцького районного суду Львівської області від 15.06.2010р. ОСОБА_7 визнано винним  за ст.286 ч.2 КК України та засуджено на п»ять років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки. Цивільні позови ОСОБА_5 про відшкодування 90000 грн матеріальної та 200000 грн. моральної (немайнової) шкоди, ОСОБА_6 про відшкодування 1323 грн. 23 коп. матеріальної та 400000 грн. моральної (немайнової) шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_5 26137 грн. 80 коп. матеріальної та 70000 моральної (немайнової) шкоди, всього 96137 грн. 80 коп. та в користь ОСОБА_6 21323 грн. 52 коп. моральної (немайнової) шкоди (а.с.-9-13).

               Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 21.12.2010р.  вирок Городоцького районного суду Львівської області  від 15.06.2010р. в частині задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасовано, а справу в цій частині скеровано на новий судовий розгляд у той же суд у порядку цивільного судочинства (а.с.-14-17).  

              Судом достовірно встановлено, що автомобіль ОСОБА_7 - «Ауді» р.н. НОМЕР_2 є джерелом підвищеної небезпеки і позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки є батьком і дружиною померлого ОСОБА_9

           Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій  підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Таким чином, суб’єктом відшкодування шкоди, завданої автомобілем «Ауді», р.н. НОМЕР_2 є саме ОСОБА_7, який на відповідній правовій підставі володів і керував джерелом підвищеної небезпеки та допустив 15.03.2009р. зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 в результаті чого спричинив йому  тілесні ушкодження від яких той помер, а ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а тому саме ОСОБА_7 повинен відшкодовувати позивачам моральну шкоду.   

          Позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.   

         Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

          Вина ОСОБА_7 встановлена вироком Городоцького районного суду Львівської області від 15.06.2010р.  за яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та засуджено на 5 років позбавлення волі із встановленням йому іспитового строку на підставі ст.75 КК України строком на 2 роки.

         Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

           Вирок від 15.06.2010р. набрав законної сили і має преюдиційне значення при розгляді даної справи.

           Вирішуючи питання про відшкодування позивачам моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з принципу справедливості, розумності та виваженості. Суд враховує, той факт що позивачі безповоротно втратили відповідно сина і чоловіка, понесли значні моральні і душевні страждання, які носять триваючий характер.

         При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди для ОСОБА_5, суд враховує те, що він тяжко переживав смерть сина, душевно страждав через втрату надії на допомогу в житті, має незворотні зміни у життєвих стосунках, інші негативні наслідки морального характеру, а отже вважає, що позивач зазнав істотних негативних змін в особистому житті, втратив сина в зв»язку з чим переніс та продовжує нести душевні страждання.

         При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди для ОСОБА_6, суд виходить з того, що вона перенесла фізичну біль внаслідок отримання в ДТП тілесних ушкоджень, погіршився її стан здоров»я, вона тяжко переживала втрату чоловіка, має інші моральні страждання, а отже вважає що позивачка зазнала істотних негативних змін в особистому житті, втратила чоловіка в зв»язку з чим перенесла  душевні страждання.

        Визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, глибину душевних і фізичних страждань перенесених потерпілими, тяжкість вимущених змін у їх родинних і життєвих стосунках, а також матеріальне становище відповідача ОСОБА_7, наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, боргових зобов»язань та вважає за справедливе зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, а саме в користь ОСОБА_5 в розмірі 60000 грн, а в користь ОСОБА_6 25000 грн.

         Що стосується позовних вимоги в частині відшкодування майнової шкоди ОСОБА_5 то такі хоча і частково знайшли своє підтвердження зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме в частині пошкодження автомобіля «Фольксваген Пасат», р.н. НОМЕР_1 в сумі 23887 грн. 80 коп., що підтверджуються висновком  №27 автотоварознавчої експертизи від 26.01.2010р. (а.с.46-55), однак такі задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем ОСОБА_7 вказана шкода в цій частині відшкодована, що підтверджується власноручно написаною заявою позивача ОСОБА_5 про отримання 30000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди (а.с.-43). В іншій частині відшкодування майнової шкоди в користь ОСОБА_5 позов не підтвердився зібраними у справі доказами, а отже підстав до задоволення такого не має.

         Інших доказів, які б слугували підставою для підтвердження стягнення майнової шкоди з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 позивачем не надано, а в суді не здобуто.

       Зважаючи на те, що відповідачем ОСОБА_7 відшкодовано позивачці ОСОБА_6 10000 грн., суд зараховує вказану суму як відшкодовану майнову шкоду та частково відшкодовану моральну (немайнову) шкоду.

            Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.2,5 ст.1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

           Що стосується вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7  витрат на встановлення пам»ятника в розмірі 28000 грн., то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам»ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам»ятників і огорож в даній місцевості. Однак, ОСОБА_5 не представив в судове засідання підтвердження граничної вартості виготовлення пам»ятника, відсутність якого унеможливлює стягнення з відповідача витрат на встановлення пам»ятника, а також не надав доказів на підтвердження фактично понесених витрат на встановлення надгробного пам»ятника, а відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільний позов на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів та згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування і сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, а в даному випадку розмір і вартість надгробного пом»ятника не доведено та необґрунтовано позивачем ОСОБА_5, спростовується довідкою  ЛКП «Виробничо-реставраційним комбінатом обрядових послуг», що мається в матеріалах кримінальної справи і згідно якої вартість надмогильного пам»ятника із встановленням (мармурова крихта) становить від 2596 грн. до 4850 грн., а тому суд вважає заявлено вимогу необґрунтованою та безпідставною.

            Таким чином, за наведених вище обставин, суд вважає, що підстав до стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 майнової шкоди не має, а отже в цій частині відмовляє в задоволенні вимог.

За наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК  України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року, Постановою Пленуму Верховного суду України„ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суд, -   

в и р і ш и в :

 Позов ОСОБА_5 Іваногвича до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди – задоволити частково.

      Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що значиться проживаючим  в АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) 60000 (шістдесят тисяч) моральної (немайнової) шкоди.

        В задоволенні вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди – відмовити..

        Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди – задоволити частково.

        Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що значиться проживаючим  в АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)  25000 (двадцять п»ять тисяч) моральної (немайнової) шкоди.

       Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

СуддяЛ. Б. Струс