У Х В А Л А |
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И |
14 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро технічної інвентаризації про відшкодування матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2003 року ОСОБА_1. звернулась у суд із позовом до Волинського обласного бюро технічної інвентаризації про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було незаконно видано його дружині довідку-характеристику на належну йому на праві приватної власності квартиру, в результаті чого його дружина незаконно заволоділа квартирою. Просив суд стягнути з відповідача 18 000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Рішенням Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року в позовних вимогах ОСОБА_1. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1. рішення Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року. просить скасувати рішення Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1. на рішення Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міського суду Волинської області від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду України : Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук