11 жовтня  2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежиле приміщення та зобов'язання його зареєструвати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2006 року,

                                                         встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на нежиле приміщення та зобов'язання його зареєструвати.

Зазначала, що вона 30 грудня 2003 року уклала з ОСОБА_2. договір купівлі-продажу нежилого приміщення першого поверху у будинку № АДРЕСА_1 у м. Одесі, загальною площею 45,4 кв.м. Договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори.

 Посилаючись на те, що вона фактично купила нежиле приміщення загальною площею 737, 5 кв.м., основною - 729,4 кв.м, підсобною - 8,1 кв.м.  в будинку № АДРЕСА_1 у м. Одесі, а відповідачка ухиляється узаконити його реконструкцію, просила визнати за нею право власності на це нежиле приміщення та зобов'язати комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” його зареєструвати. 

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені, - за нею визнано право власності на нежиле приміщення загальною площею 737,5 кв.м., основною- 729,4 кв.м, підсобною - 8,1 кв.м  в будинку № АДРЕСА_1 у м. Одесі та зобов'язано комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” зареєструвати за нею це приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано провадження у справі закрите на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

                                                 ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2006 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.