10 жовтня 2006 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Охрімчук Л.І., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) „Харківський метизний завод”, треті особи: голова наглядової ради  ВАТ „Харківський метизний завод” ОСОБА_2 та первинна профспілка ВАТ „Харківський метизний завод” профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2004 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

        У вересні 2002 року ОСОБА_1. звернувся у суд  із позовом до ВАТ „Харківський метизний завод”, треті особи: голова наглядової ради  ВАТ „Харківський метизний завод” ОСОБА_2. та первинна профспілка ВАТ „Харківський метизний завод” профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що його було незаконно звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ „Харківський метизний завод”, оскільки ним не було порушено умов колективної угоди, на загальних зборах акціонерів питання про його звільнення не розглядалося, а наглядова рада не мала повноважень для розірвання з ним контракту. Також просив суд поновити строк на звернення до суду з вищезазначеним позовом. у серпні 2003 року позивач доповнив свої вимоги. Просив стягнути з відповідача штраф, передбачений умовами контракту в сумі 34 272 грн. за дострокове  незаконне звільнення. У лютому позивач змінив свої позовні вимоги та доповнив їх: просив врахувати, що він не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем. Тому просив суд визнати його звільнення незаконним без поновлення на попередній роботі та визнати його звільненим за власним бажанням з дня ухвалення судом рішення на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 вересня 2004 року поновлено ОСОБА_1. строк на звернення до суду за захистом порушеного права. Позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі. Визнано звільнення ОСОБА_1. від 8 травня 2002 року незаконним. Скасовано рішення наглядової ради  ВАТ „Харківський метизний завод” від 30 квітня 2002 року, наказ №НОМЕР_ 1 голови наглядової ради  ВАТ „Харківський метизний завод” ОСОБА_2., запис № НОМЕР_2 в трудовій книжці ОСОБА_1., рішення зборів профспілки від 30 квітня 2002 року та рішення профспілки ВАТ „Харківський метизний завод” від 30 квітня 2002 року. В трудову книжку позивача внесено запис № НОМЕР_2 про звільнення від 7 вересня 2004 року відповідно до ст. 38 КЗпП України-за власним бажанням. Стягнуто з поточного рахунку ВАТ „Харківський метизний завод” на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимуше6ого прогулу з 8 травня 2002 року по день вирішення спору по суті -44 565 грн.4 коп., штраф за незаконне звільнення в розмірі 38 460 грн. 24 коп. за дострокове звільнення позивача. Всього: 92 640 грн. 34 коп. Стягнуто з ВАТ „Харківський метизний завод” державне мито в розмірі 51 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2004 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 вересня 2004 року скасовано, а в позовних вимогах ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. в інтересах ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3. в інтересах ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,-

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду України :                                                                   Є.Ф. Левченко

                                                                                                        Л.М. Лихута                     

                                                                                                        Л.І. Охрімчук