У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

в цивільних справах у складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" про поновлення на роботі, скасування наказу, зміну формулювання в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної шкоди за час пільгової відпустки, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працював у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, виконував важку роботу. У квітні 2004 року він проходив стаціонарне лікування включно до 27 квітня 2004 року. 28 квітня 2004 року повинен був приступити до роботи, однак оскільки себе погано почував, то звернувся до лікаря за місцем проживання. 28, 29, 30 квітня 2004 року перебував на обстеженні у лікарів, де йому видали довідки, що він потребує лікування.          30 квітня 2004 року надав довідки начальнику цеху, але той повідомив, що вказані медичні довідки не дають йому права не виходити на роботу, заяву на пільгову відпустку не передав до дирекції заводу та підготував документи на звільнення його з роботи за вчинення прогулів. Позивач звільнення вважав незаконним, оскільки знаходився на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_1 просив поновити його на роботі, скасувати наказ від 14 травня 2004 року про його звільнення, зобов'язати відповідача провести службове розслідування у зв'язку з ушкодженням його здоров'я , а саме 23 лютого 2004 року та 15 квітня 2004 року, стягнути з відповідача на його користь 560 грн. матеріальної шкоди за пільгову відпустку, середній заробіток за час вимушеного прогулу та у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2005 року, позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1. на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16506 грн. 56 коп., 2000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього-18506 грн. 56 коп. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" відхилити, а рішення Дніпровського районного суду  м. Києва від 31 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від        22 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                     Гуменюк В.І.

Судді:                                                                 Григор'єва Л.І.

Костенко А.В.