Справа № 2-а-15299/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2011 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Бершадська О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Кіровського району м. Кіровограда 19.07.2011 року звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1, якою просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по недоплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії за такі періоди: з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що ОСОБА_1 є дитиною війни, а тому, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Нарахування і виплату соціальної допомоги повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді. Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі, не виплачується. Оскільки , відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то просить винести рішення про примусове їх стягнення.
Відповідач в письмових запереченнях, поданих 08.08.2011 року, просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Також, до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата, так як із норми ст. 6 Закону України “ “Про соціальний захист дітей війни” не вбачається , що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвалою судді від 21.07.2011 року в частині вимог прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 до відповідача про зобов”язання провести перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги “Дітям війни” за період з 01 січня 2011 року по 18 січня 2011 року, включно, залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України
Відкрито провадження, щодо вимог прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 про зобов”язання нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, в період з 19.01.2011 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, в частині яких відкрито провадження, мають бути задоволені частково, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 7 )
Відповідно до ст. 6 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно з ч. 2 ст. 3 даного закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
На момент звернення позивача до суду, нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Відповідно до Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Тому, обов”язок по нарахуванню, перерахунку та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України” Про соціальний захист дітей війни” , покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, в зв”язку з чим, належний відповідач є УПФ України в м. Кіровограді.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008 року) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 19 січня 2011 року.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування доплати та виплати недоплачену як дитині війни доплати до пенсії за період після 22.07.2011 року з огляду на наступне. Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік ” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 № 1091/11/13-11 під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Слід звернути увагу, що пунктом 6 Постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Вказана постанова була опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» N 133 від 23.07.2011 року, та з моменту її опублікування набрала законної сили.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законом України «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяв у часі раніше, та який діє на час виникнення спірних відносин, застосуванню у даному випадку підлягають положення статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
На підставі викладеного та керуючись ст.22 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст.6-11, 71, 94, 158-163, 183-2, 256 ч.1 абз.9 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни —задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 19 січня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 19 січня 2011 року до зміни в законодавстві або статусу позивача та з урахуванням виплачених в зазначений період коштів.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок державного бюджету України.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді виконати постанову негайно.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська
- Номер: 2-а/617/1448/12
- Опис: зобов"язання провести нарахування та виплату коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-15299/11
- Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
- Суддя: Бершадська О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.09.2011
- Дата етапу: 03.12.2018