Справа № 2-114/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 року

      Теофіпольський  районний  суд   Хмельницької області    

                                  в  складі: головуючого  судді:    ДРУЧКОВОЇ  С.П.

                                                           при  секретарі:    ДОНДЕЛЬ Т.В.

з участю позивача,   представника позивача, відповідачів, представника ОСОБА_2

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання договору міни недійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулась до суду з позовом в якому просить визнати договір міни від 13 серпня 2010 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсним. Визнати за нею право власності на ? будинку, який розташований по  АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала  та пояснила, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, з 4 вересня 2004 року по 12 листопада 2009 року. За час шлюбу, в вересні 2006 року,  ними було придбано незавершеним будівництвом будинок розташований по АДРЕСА_1 За час шлюбу за спільні кошти ними було завершено будівництво будинку, однак в експлуатацію будинок не зданий. Пояснила, що ОСОБА_2, без її відома,  на підставі рішення виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради від 11 червня 2010 року, отримав на своє ім’я свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок. 13 серпня 2010 року ОСОБА_2, без її відома, при оформленні договору міни з ОСОБА_4., надав неправдиву інформацію щодо відсутності на момент укладення договору міни будинку спору та прав третіх осіб. Після чого, уклав нерівноцінний договір міни будинку з ОСОБА_4., на квартиру, що розташована по АДРЕСА_2 За вказаних обставин, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач ОСОБА_2, в порушення вимог ст. ст. 60, 63, 65 СК України якими передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності,  дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою, уклав договір міни. За час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будинок добудували і тому, відповідач при  укладенні договору міни повинен був  його укладати за згодою ОСОБА_1 На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно за час шлюбу з ОСОБА_1 був придбаний незавершений будівництвом будинок. В 2007 році   на ім’я  ОСОБА_1 був отриманий кредит в сумі 20 000  дол., США. З вказаних коштів більша їх частина була витрачена на придбання автомобіля, який після розлучення залишився в позивача  та  сплати  інших кредитів. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відмовилась сплачувати кредит. В червні 2010 року ним було введено в експлуатацію та  отримано на своє ім’я свідоцтво про право власності на будинок. 13 серпня 2010 року ним було укладено договір міни з ОСОБА_4.  

ОСОБА_4, позовні вимоги не визнав та пояснив, що 13 серпня 2010 року ним було укладено договір міни з ОСОБА_2 За вказаним договором він обміняв свою квартиру на будинок ОСОБА_2, з доплатою  14500 дол. США. Про те щодо будинку може виникнути спір він не знав.

Представник ОСОБА_2, вимоги позову не визнав та пояснив, що за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було набуто в власність незавершений будівництвом будинок. Тому, відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України ОСОБА_1 вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були  використані в процесі цього будівництва (створення майна). Ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Чинне законодавство передбачає обов’язкову державну реєстрацію права власності на будинок.  Тому, враховуючи, що за час шлюбу право власності на будинок не було встановлено позивач не має права на ? будинку, а лише може ставити питання про визнання права власності на матеріали,  обладнання,  які  були  використані в процесі цього будівництва. На підставі викладеного, просив позов  залишити без задоволення.

          Суд вислухав пояснення сторін,  вивчив  матеріали справи та вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові  права  на  нерухомі  речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

   Ч.  3 ст. 331 ЦК України передбачено, що до  завершення   будівництва (створення   майна)  особа вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

          В судовому засіданні встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, придбали незавершений будівництвом будинок, що розташований по АДРЕСА_1 Вказана обставина визнана сторонами.

          Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 листопада 2009 року серії НОМЕР_1  між ОСОБА_2, та ОСОБА_1 шлюб розірвано.

          27 липня 2010 року ОСОБА_2, отримав  свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме домоволодіння , що розташоване по АДРЕСА_3 та проведено державну реєстрацію  вказаного будинку.

          Позивач та представник позивача стверджували, що за час шлюбу будинок  розташований по АДРЕСА_2 був добудований  і відповідно до ст. 60, 63, 65 СК України є спільною сумісною власністю. Тому, це є підставою для визнання договору міни від 13 серпня 2010 року, що  укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_4., недійсним та   ОСОБА_1 має право на визнання за нею права власності на ? частину будинку.  Однак,  позивач та її представник суду не надали  доказів  того, що за час шлюбу,  на вказаний будинок,  відповідно до вимог  ст. 182 ЦК України, було проведено державну реєстрацію, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України дає підстави для виникнення права власності на будинок .

          Не зазначили  ОСОБА_1 та її представник і інших підстав набуття права власності на будинок, що передбачені главою 24 ЦК України.

           В судовому засіданні встановлено, що право власності на будинок розташований по АДРЕСА_3 було набуто ОСОБА_2, 27 липня 2010 року, після розірвання шлюбу з ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  182, ч. ч. 2,3 ст. 331 ЦК України,   ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання договору міни недійсним.

           Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Теофіпольський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.   

Суддя   Дручкова С. П.