Справа № 2-311/11

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2011 року                                                                                              м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Дикого В.М.,

за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслав на адресу Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 8 вересня 2008 року відповідач отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачені договором зобов’язання виконав повністю. Однак, ОСОБА_1 належним чином договірних зобов’язань не виконала, що призвело до виникнення боргу в розмірі 6303 гривні 76 копійок. Тому позивач просив судовим рішенням стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором і витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник ПАТ КБ «ПриватБанк» не з’явився.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позов та пояснила, що після одержання кредиту вона сплачувала на рахунок банку належні платежі. Через деякий час фінансове становище у сім’ї погіршилося, і відповідач перестала виконувати договірні зобов’язання.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши представлені докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач без застережень визнала позов в повному обсязі. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.  

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 88, ст. ст. 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н, укладеним між сторонами 8 вересня 2008 року в розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 63 (шістдесят три) гривні 07 копійок на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 120 (сто двадцять) гривень на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                     В.М. Дикий