Справа № 2-244\08

 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2008 р.      Орджонікідзевский районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.,

                при секретарі - Гапоненко В.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом:

                ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

               Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою  до  ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 4 665 грн., моральної шкоди - 5000 грн. та витрат, пов'язаних зі зверненням до суду по сплаті судового збору в сумі 97 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. В обгрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 13 квітня 2007 р. позивач оформив на ім'я відповідача нотаріально засвідчене доручення на право керування та користування автомобілем «Деу-Ланос», 2007 року випуску, реєстраційний державний НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, і 14 квітня 2007 р. відповідач отримав у користування вказаний автомобіль в технічно відмінному стані, без дефектів, враховуючи те, що автомобіль був новий і позивач придбав його 11 квітня 2007 р. Через два тижні, а саме 29 квітня 2007 р., відповідач повідомив позивача про те, що його автомобілю було завдано механічних ушкоджень, яким чином це відбулося він не пояснив, тому позивач того ж дня забрав вищезазначене доручення у відповідача та свій автомобіль. Представник позивача зазначає, що відновленням свого пошкодженого автомобіля займався особисто позивач, у зв'язку з чим поніс відповідні матеріальні збитки, пов'язані з ремонтом автомобіля, в сумі 4665 грн., які відповідачем йому не відшкодовані. Також, позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду в розмірі 5000 грн.Представник позивача зазначив, що спричинена позивачу моральна шкода виразилась у порушенні прав позивача як власника нового автомобіля, який не мав можливості користуватися своїм автомобілем та реалізовувати свої щоденні життєві наміри, а вимушений був займатися питаннями відновлення автомобіля, відвідуваннями станції технічного обслуговування, крім того, сам факт нанесення автомобілю технічних пошкоджень спричинив позивачу переживання і підвищене психологічне навантаження, тривалий час він не міг користуватися автомобілем. 

               Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно,  належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень чи заперечень щодо предмету спору не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

                Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

                Позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить легковий автомобіль марки «Деу Ланос», 2007 року випуску, державний НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ МВ № 1 при ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 11.04.207 р., який він  особисто придбав  11.04.207 р. і сплатив повну вартість автомобілю 47 935 грн., що підтверджується квитанцією № 11 Харківської філії АБ «Брокбізнесбанк» від 11.04.2007 р. 13 квітня 2007 р. позивач ОСОБА_2 оформив довіреність ВЕК № 732837 на ім'я відповідача ОСОБА_3 на право експлуатації та надав право проводити поточний та капітальний ремонти транспортного засобу та інші дії стосовно належного позивачу автомобіля «Деу-Ланос», державний НОМЕР_1.Довіреність посвідчена 13.04.2007 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4за р./№ 1266.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт по усуненню завданих пошкоджень автомобілю «Деу-Ланос», державний НОМЕР_1, які виконував з 23.05.2007 р. по 31.5.2007 р. приватний підприємець ОСОБА_5 (Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_4 на вид діяльності ремонт та фарбування автомобілів, торгівля автозапчастинами, видані ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) та квитанції № 584495 від 31.5.2007 р. по сплаті витрат на ремонт ходової, фарбування і рихтовки автомобілю, сума матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного автомобіля, внаслідок його пошкодження,  ОСОБА_2 в результаті необережності відповідача при експлуатації автомобіля, складає  4665 грн.00 коп.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який був присутній 29 квітня 2007 р. при передачі спірного автомобіля від ОСОБА_3 до ОСОБА_2, підтвердив, що передача автомобіля відбувалась на стоянці на пр.Гагарина, на ній були присутні сторони та свідок на прохання ОСОБА_2 Відповідач показав усі ушкодження автомобіля, які збігаються з усіма ушкодженнями і  на які вказує позивач, а також  ні в якому разі не відмовлявся від своєї вини у пошкодженні автомобіля і обіцяв ОСОБА_2 провести ремонтні роботи по відновленню автомобіля протягом 2 тижнів, але цього не зробив.

                Ст.1166 ч.1 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У відповідності до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

                Таким чином судом встановлено, що на момент ушкодження автомобіля, який є предметом спору, цим автомобілем користувався відповідач, тому з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача понесені останнім збитки по оплаті виконаних робіт по відновленню належного йому пошкодженого відповідачем автомобіля в повному обсязі в розмірі 4 665 грн.00 коп.

                Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. ОСОБА_2 сплатив при зверненні до суду з позовною заявою  судовий збір у сумі  97 грн.00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.00 коп. Ці   витрати необхідно стягнути на користь позивача з  ОСОБА_3

                Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди  задоволенню не підлягають, оскільки позивач, коли добровільно передавав у користування сторонній особі свій новий автомобіль,  усвідомлював, що в процесі експлуатації  транспортного засобу на дорозі можуть виникнути будь-які ситуації, які не можливо завчасно врахувати і передбачити, а тому передавши автомобіль позивач був готовий до цього, також ОСОБА_2 не надав суду доказів, якими він підтверджує факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, з чого він виходить, коли оцінює заподіяну йому шкоду  у сумі 5000 грн. Крім того, позивач має на праві власності інший автомобіль «Шкода», яким користується, а тому його доводи про неможливість користування саме автомобілем «ДЕУ-Ланос», як на спричинення цим моральної шкоди, суд вважає необґрунтованими.

                На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60,  88, 209,  212,  214-215, 224-226  ЦПК України, ст.ст.1166 ч.1, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

                Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.                   

                Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої матеріальної шкоди - 4 665 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 127 грн.,  а всього -4 792 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.

                У позові  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити  за необґрунтованістю заявлених вимог. 

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 29 березня 2008 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про  апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідно в апеляційному порядку.

                Суддя  -