№ 4c-6/2011

    У Х В А Л А

       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    22 квітня 2011 року                                                                                                                  

Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді - Чудопаловой С.В.,

при секретарі –Зуєвій В.М.,

за участю заявника -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в особі начальника відділу ОСОБА_2, Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_3 про визнання бездіяльності відділу ВДВС неправомірною та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання бездіяльності відділу ВДВС неправомірною та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною, посилаючись на те, що згідно рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2006 року, було стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Промтехсприяння»та ПП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 50894 грн. 00 коп. 25 березня 2009 року згідно заяви, державний виконавець ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька ОСОБА_3 отримавши виконавчий лист № 2-461, який був виданий Київським районним судом м. Донецька, постановив постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПП ОСОБА_5 на її користь суму боргу у розмірі 20000 грн. 00 коп., якою зобов’язав ОСОБА_5 виконати до 29 березня 2009 року, але останній відмовився виконати дану постанову та рішення суду, а державний виконавець в свою чергу не прийняв належних заходів для притягнення його до відповідальності. В порушення вимог норм Закону України «Про виконавче провадження», а саме ст.ст. 25, 30, державний виконавець зобов’язаний був провести виконавчі дії по виконанню рішення суду негайно після відмови боржника виконати постанову державного, не пізніше 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та прийняти всі передбачені Законом заходи до захисту прав стягувача прийнявши до боржника заходи передбачені ст. 85-88 Закону України «Про виконавче провадження», але протягом 22 місяців державний виконавець не прийняв жодних вищезазначених заходів. 27 грудня 2010 року поштою заявницею була отримана копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 грудня 2010 року. Вважає, що постанова була прийнята незаконно, оскільки державний виконавець протягом 22 місяців не здійснював жодних заходів для її виконання. Крім того, в матеріалах справи про виконавче провадження не було документу щодо перевірки майнового стану боржника, в постанові про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем не вказано відомості про відсутність майна у боржника, не було вжито заходів щодо накладення арешту на майно боржника, були відсутні відомості про заробітню плату, або про його інші доходи. В матеріалах справи по виконавчому провадженню, є копія про накладення арешту на рахунок боржника, який знаходиться в Кредебанку, на якому знаходилось 23294 грн. 00 коп., але з матеріалів справи вбачається хто саме отримав ці кошти. Крім того в матеріалах справи є данні ДПІ про наявність у боржника чотирьох рахунків в різних банках м. Донецька, але в справі відсутні документі, які б підтверджували наявність або відсутність на цих рахунках коштів, а інші рахунки не перевірялись та на них не накладався арешт.    

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1, підтримала заявлені вимоги та просила задовольнити вимоги скарги, визнати бездіяльність відділу ВДВС неправомірною та постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною.

Представник Державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецька до судового засідання не з’явилися повторно, про час та місце судового розгляду повідомлялися в порядку, встановленому законодавством, про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи проаналізувавши докази у справі у їх сукупності,  суд приходить до висновку про те, що вимоги заявника  підлягають   задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч. 2 ст. 19 ,  ч.  1 статті 55 Конституції України  кожному гарантовано право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно  ст. ст. 5 , 8, 25 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року, державний  виконавець  зобов'язаний  прийняти до виконання виконавчий документ і  відкрити  виконавче  провадження,  якщо  не закінчився  строк пред'явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом,  і пред'явлений  до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.  Державний  виконавець  протягом  трьох  робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову  про відкриття виконавчого провадження. У постанові  державний  виконавець  вказує  про  необхідність боржнику самостійно виконати  рішення  у  строк  до  семи  днів  з моменту   винесення   постанови  (у  разі  виконання  рішення  про примусове виселення боржника - у строк  до  п'ятнадцяти  днів)  та зазначає,   що   у   разі   ненадання   боржником  документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних  з  організацією   та   проведенням   виконавчих   дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно  з  винесенням  постанови  про   відкриття   виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії  постанови  про  відкриття  виконавчого  провадження надсилаються не  пізніше  наступного  робочого  дня  стягувачу  та боржникові. Постанова  про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку,  встановленому цим Законом.

Згідно ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний  виконавець  провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому  цим Законом порядку.  Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про  відкриття  виконавчого  провадження. Строк  здійснення виконавчого  провадження  не  включає  час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення  виконавчого  провадження  на  період проведення  експертизи  чи  оцінки  майна,  виготовлення технічної документації на майно,  реалізації майна боржника, час перебування виконавчого  документа  на виконанні в адміністрації підприємства, установи  чи  організації,  фізичної  особи,  фізичної   особи   - підприємця,   які  здійснюють  відрахування  із  заробітної  плати (заробітку),  пенсії та інших доходів боржника.  Строк  здійснення зведеного   виконавчого   провадження   обчислюється   з   моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження,  за  яким  виконання  не  здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє  майно,  на  яке  може  бути  звернуто стягнення,  а  здійснені  державним виконавцем відповідно до цього Закону   заходи    щодо    розшуку    такого    майна    виявилися безрезультатними, у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити  особу боржника,  з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи   (крім   випадків,   коли  виконанню  підлягають  виконавчі документи про стягнення аліментів,  відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом  чи  іншим  ушкодженням  здоров'я,  у  зв'язку з втратою годувальника,  а також виконавчі документи про відібрання  дитини, за  якими  мають  бути  стягнуті  кошти  чи  інше  майно,  та інші виконавчі документи,  що можуть бути  виконані  за  безпосередньої участі боржника).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.4. інструкції про проведення виконавчих дій, виконавчий документ містить чіткі  вимоги щодо його змісту, обов’язково вказуються фамілія ім’я, та по батькові стягувача та боржника, їх місце проживання або перебування, ІНН стягувача дата та місце народження боржника, його місце роботи, місцезнаходження майна боржника.

З матеріалів справи  вбачається, що постановою державного виконавця від 25 березня 2009 року згідно заяви, державний виконавець ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька ОСОБА_3 отримавши виконавчий лист № 2-461, який був виданий Київським районним судом м. Донецька, постановив постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПП ОСОБА_5 на її користь суму боргу у розмірі 20000 грн. 00 коп., якою зобов’язав ОСОБА_5 виконати до 29 березня 2009 року (а.с. 3). 09 грудня 2010 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецька була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с. 6).

Оскільки в порушення вимог ст. ст. 25, 30, 47 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року в постанова від 09.12.2010 р. про закінчення виконавчого провадження,  державним виконавцем була винесена в порушення вимог закону, а саме: державним виконавцем не проведено належної перевірки майнового стану боржника, не встановлено його фактичного та юридичного місця проживання, крім того оскільки боржник є приватним підприємцем, державним виконавцем не встановлено за якою саме адресою він здійснює свою діяльність, в справі немає доказів звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника держаним виконавцем, а саме доходи отримувані фізичною особою як суб’єктом підприємницької діяльності, тому дії державного виконавця в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження – суд вважає неправомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.  

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 210, 383-387 ЦПК України, ст. ст.  25,30, 47 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в особі начальника відділу ОСОБА_2, Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_3 про визнання бездіяльності відділу ВДВС неправомірною та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною –задовольнити.

Визнати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку ОСОБА_3  від 09 грудня 2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 12096789 незаконною.

Визнати бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в особі начальника відділу ОСОБА_2 та Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_3 відділу ВДВС –неправомірною.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом п’яти днів з дня її проголошення.

      СУДДЯ: