УХВАЛА                              Справа № 6- 18/11

20 липня   2011 року   

                                                                                                              Ямпільський райсуд

                                                                                                    Сумської області

в складі головуючого судді  Філонова Ю.О.

за участю секретаря – Фесенко О.С.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні подання в.о. заступника начальника Ямпільського РУЮ –начальника відділу ДВС, заінтересовані особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

В.о. заступника начальника Ямпільського РУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду його за межі України, мотивуючи тим, що у них на виконанні з 23.11.2010 року знаходиться виконавчий лист № 2-463 виданий Ямпільським райсудом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частина з усіх видів його заробітку. На даний час, боржник вимоги суду не виконує і має заборгованість по виконавчому листу на загальну суму 5576, 37 грн., тому відповідно до п.18 ст. 11 ЗУ «Про виконавчу службу»і просить обмежити боржника у справі його виїзду за межі України.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника –фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу  державної виконавчої служби, без виклику чи повідомлень сторони чи інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Так, на підставі рішення Ямпільського райсуду від 24.12.2009 р. було видано виконавчий лист № 2-463/2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі ј частина з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно довідки-розрахунку виданої заступником начальника ДВС Ямпільського РУЮ заборгованість по виплаті аліментів по виконавчому листу № 2-463/2009 р. про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 станом на 01.07.2011 р. становить 01.07.2011 р.

Як передбачено п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження »у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням  тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України –до виконання зобов’язань за рішенням.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом  неупереджено своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виходячи з положень ст. 33 Конституції України, ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України в’їзду в  Україну громадян України», суд вважає,  що державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення  вчинені не всі можливі виконавчі дії, оскільки в поданих матеріалах відсутні дані чи відкривалось виконавче провадження по вказаному виконавчому листу, чи повідомлений боржник ОСОБА_1 про наявні в нього зобов’язання. Також не надані дані про перевірку органами ДВС наявності у боржника рухомого  чи нерухомого майна на праві власності, рахунків в банківських та фінансових установах. Крім того заявником не надано жодного доказу, який би давав  підстави вважати,  що боржник має намір ухилятися від виконання рішення  суду,  що він виїздить за межі України до країни Польща на заробітки, де отримує доходи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона покладається як на підставі свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вжиття обраного державним виконавцем обмеження для боржника на даний час не є єдиним, можливим та необхідним способом забезпечення примусового виконання вказаного рішення суду.

І оскільки, державним виконавцем доказів про вжиття всіх заходів примусового виконання рішення суду, та доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір ухилятися від виконання рішення суду саме у такий спосіб, тобто шляхом залишення території України, не надано, тому подання задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст. 60, 377-1 ЦПК України, ст. 1 ЗУ  «Про порядок виїзду з України в’їзду в  Україну громадян України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»суд, -

УХВАЛИВ:

Подання в.о. заступника начальника Ямпільського РУЮ –начальника відділу ДВС, заінтересовані особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України залишити без задоволення.

Суддя                                                            Ю.О. Філонова