Справа  № 2-а-10871/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     29 серпня 2011 року Чернігівській районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді                     - Криворученка Д.П.,

секретарі                              - Микитченко К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лапоші Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чернігова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Кость М.Б. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.08.2011 р. звернулась до суду з позовом про скасування постанови серії «ДКРС»№25-503/2011 від 20.07.11 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1642 КУпАП та закриття провадження у справі.

Позов обґрунтовується тим, що постанова відповідача в порушення вимог ст.ст.280-283 КУпАП винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права: відомості викладені в мотивувальній частині постанови не відповідають дійсності; не вказано повне найменування органу (посадової особи),  який виніс постанову; повністю не вказано населений пункт, де проживає позивачка; не зазначене місце, де вчинене правопорушення; інкриміновано Закон України, який фактично не було порушено позивачкою; стягнення накладене з порушенням строків , передбачених ст.38 КУпАП.

У судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала та підтримала факти зазначені в позовній заяві, крім того пояснила, що вона дійсно працює на посаді головного бухгалтера Чернігівського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України і КРУ було проведено ревізію, за результатами якої складено акт. Акт було підписано з зауваженнями, однак він не оскаржувався. З описаних фінансових порушень, дійсно одне мало місце, а інші порушеннями не вважає, бо діяла на підставі вказівки вищестоящої організації.  

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що всі фінансові порушення мали місце, вони викладені в акті ревізії і на даний час практично всі усунуті. При оформленні постанови про накладення адміністративного стягнення були допущені несуттєві помилки, які жодним чином не впливають на правомірність прийнятого рішення.   

Другий відповідач у судове засідання не з’явився, причини не явки не повідомлені. Заперечення на позов та докази, що їх обґрунтовують, до суду не надходили.

Судом після заслуховувань пояснень сторін, досліджено у судовому засіданні всі наявні матеріали справи та докази якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження  обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідженням копії протоколу про адміністративне правопорушення серії «ДКРС»№25-441/2011 від 18.07.2011 р., складеного начальником відділу КРВ в м. Чернігові встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного бухгалтера Чернігівського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу допустила порушення ведення бухгалтерського обліку, а саме: не донараховано працівникам у липні-серпні 2008 року індексацію грошових доходів на суму 135,04 грн; зайво нараховано протягом квітня-грудня 2008 року, листопада 2010 року премії на суму 9641,43 грн, матеріальної допомоги на суму 1680,90 грн; зайво сплачено внесків до державних цільових фондів в сумі 4089,11 грн, що є порушенням ч.1 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», ст.4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», п.5 ПКМУ №1078 від 17.07.03 р., за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.1642 КУпАП.  

З копії постанови серії «ДКРС»№25-503/2011 від 20.07.11 р. по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що другий відповідач по справі, розглянувши матеріали відносно позивача, притягнув її до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.1642 КУпАП за вищеописане у протоколі адміністративне правопорушення та наклав стягнення у виді штрафу розміром 250 грн. Копія постанови позивачу вручена 25.07.2011 р.  

Згідно приписів частини 1 статті 1642 КУпАП, відповідальність настає за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, - що тягне за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.,

Враховуючи вимоги ст.2341 КУпАП та те, що відповідач Кость М.Б. обіймає посаду заступника начальника КРУ області, то він має право, як уповноважена на те посадова особа, розглядати справи за правопорушення передбачені ч.1 ст.1642 КУпАП і відповідно накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.            Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

Даючи правову оцінку фактам викладеним позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку, що вони не спростовують факт вчиненого нею інкримінованого правопорушення, оскільки це підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, який є належними та допустимим доказом. ОСОБА_1 у свою чергу жодного належного та допустимого доказу правомірності своїх дій до суду не надала, встановлені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не спростувала.

Згідно вимог статті 76 КАС України, пояснення сторін про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Враховуючи, що позивачка в підтвердження своїх пояснень про протиправність дій відповідача, не надала жодного іншого доказу, то суд не може їх рахувати такими, що спростовують факт вчинення нею адміністративного правопорушення.   

Вчинені працівниками КРУ області неточності у вказівці певної норми законодавства, вимоги якого порушені позивачкою, не зазначення в постанові у повній мірі всіх фінансових порушень, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та не зазначення у повному обсязі місця проживання, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не можуть бути підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки наведені обставини не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні і та обставина, що другим відповідачем накладено стягнення з порушенням строків встановлених ст.38 КУпАП, оскільки як встановлено судом ревізія була закінчена 18.07.2011 року, у цей же день було складено адміністративний протокол, 20.07.2011 р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, а при триваючому правопорушенні адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через два місяці, з дня його виявлення.

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки позов є необґрунтованим та недоведеним у судовому засіданні, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП і дії відповідача є правомірними.   

Керуючись ст.ст.10-12, 71, 94, 128, 158-163, 167, 1712 КАС України, ст.ст.1642, 2341, 247, 254, 268, 283-284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адмінтсративного позову ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Кость М.Б. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Копію постанови направити сторонам протягом трьох днів з дня її ухвалення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя            Д.П. Криворученко