Справа № 2-3248/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 р.                                                                                                                             м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:  

головуючого судді                 Мунтян О. О.

при секретарі                        Жековій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

«про розірвання шлюбу», суд -   

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивачка ОСОБА_1  звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із вищеназваним позовом до відповідача. На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 25 березня 2009 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб про що у Книзі реєстрації шлюбів 25.03.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зроблено актовий запис за № 151,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 25.03.2009 року.

Даний шлюб у позивачки є першим.  Від шлюбу у подружжя є неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження. Як зазначила позивачка, шлюбні відносини між ними припинились, фактично з грудня 2010 року  та з цього часу,  мешкають окремо, спільне господарство ними не ведеться, бюджети в них різні, збереження даного шлюбу є неможливим, а тому вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що спільне життя з відповідачем не склалось у зв’язку із тим що відповідач по справі не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків,  не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї,  взаємоповагу один до одного, а навпаки його ставлення до сім’ї призвели до розладу у сім’ї. Також вказала, що між ними з відповідачем часто виникали безпідставні сварки, що також призвело до руйнування сімейних стосунків. Шлюбні відносин припинились, фактично з грудня 2010 року. Позивачка строк для примирення просить не надавати.

Відповідач ОСОБА_2 до  судового засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщався належним чином та надав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував, справу просив суд розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Положення ст. 109 СК України, передбачають, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушенні їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Стаття 110 СК України, встановлює, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним з подружжя.

Згідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх неповнолітніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, між позивачкою та відповідачем у справі ОСОБА_2 25 березня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстровано шлюб про що у Книзі реєстрації шлюбів 25.03.2009 року було зроблено актовий запис за № 151,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 25.03.2009 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної цивільної справи (а.с. 5).

Від шлюбу є неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, актовий запис про народження за № 1168, згідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.11.2009 року  (а.с. 6).

Неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження мешкає спільно із позивачкою у справі ОСОБА_1.  

Як встановлено судом,  шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем припинились  фактично з грудня 2010 року та з цього часу мешкають вони окремо, спільне господарство ними не ведеться, примирення та збереження шлюбу неможливе.

Майнового спору між позивачкою  та відповідачем не має.

Щодо місця проживання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, 02  листопада 2009  народження, домовились.

      Керуючись  ст.ст. 109, 110, 112, 114 СК України, ст.ст. 11, 209, 212, 214, 215, 218   ЦПК України, суд  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб між громадянином України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця смт Веселинове, Миколаївська область, Україна та громадянкою України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою м. Одеса, Україна зареєстрований 25 березня 2009 року  Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції  про що у Книзі реєстрації шлюбів 25.03.2009 року було зроблено актовий запис за № 151,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 25.03.2009 року -  розірвати.

Неповнолітню дитину:  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження залишити на виховання матері  ОСОБА_1.

Копію Рішення, яке набрало законної сили, надіслати на адресу Другого відділу РАЦС  Суворовського районного управління юстиції м. Одеси.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

         Суддя: