10 жовтня  2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду від 30 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2004 року,

                                                         встановила:

У вересні 2003 року ОСОБА_1. звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рокитнянського  районного управління юстиції.

        Зазначав, що рішенням Рокитнянського районного суду від 21 вересня 1998 року зобов'язано ОСОБА_2. усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1. земельною ділянкою площею 0,28 га, розташованою в АДРЕСА_1 Рокитнянського району Київської області.

Посилаючись на те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції  зазначене судове рішення не виконане, просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними та вжити заходів до його виконання.

Рішенням Рокитнянського районного суду від 30 вересня 2003 року в задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, скарга ОСОБА_1. на дії державного виконавця залишена без розгляду на підставі ст. 85 ЦПК України (1963 р).

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд,  посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                          ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Рокитнянського районного суду від 30 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2004 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.