09.06.2011

                                                                                                                                                                                                                                                                         Справа №2а- 1181

2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 червня   2011    року       Алчевський міський суд Луганської області

в  складі:  головуючого судді  Карасьової Н.П.

      при секретарі           Зуєвій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську  про  визнання дій неправомірними та  зобов’язання провести перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В:

           Позивач  звернувся  з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»,   як  дитині війни  за  період  з  2008    року безстроково.  12 квітня    2011  року,   при  відкритті провадження,  позов  в  частині позовних вимог про перерахунок пенсії  з  2008  року,    був  залишений  без розгляду.  Враховуючи,  що  відповідно до ч.  2 ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк.  Оскільки позивачем  не наведено поважних підстав  пропуску такого строку, суд вважає,  що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню,  то згідно вимог ст. 100  КАС України,  адміністративний позов в частині визнання неправомірних дій та  зобов’язання провести перерахунок  пенсії  з  2008 року,   має  бути  залишений  без  розгляду.    Враховуючи,   що строк позовної давності становить 6 місяців, а адміністративний позов було подано до  суду  лише  11 квітня   2011 року, то і перерахування та здійснення виплат підвищення до пенсії має обчислюватися   з   11 жовтня  2010   року.

   В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він  має статус «дитини війни», у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому  пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007р.»та «Про Державний бюджет України на 2008р.»в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»вважає неможливе  їх  застосування  з  01.01.2008 року.

    Позивач  у судове засідання не з'явився, надіславши заяву,  в  якій просив справу розглянути  за  його  відсутності,  позовні вимоги підтримує.

    Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надіславши заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

                            З матеріалів справи вбачається, що позивач  має правовий статус «дитина війни»,  що підтверджується  пенсійним  посвідченням (а.с.6).

              Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від  18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Дію статті 6 вказаного вище Закону зупинено  на  2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет  України на 2007 рік».

   Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

            Законом України  «Про  соціальний захист дітей війни»    визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання  пільг і державної соціальної підтримки.

           Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про     різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

             Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка була встановлена у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законами України «Про державний бюджет на 2009 рік та 2010 рік»не було внесено змін і не було зупинено дію ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 71 закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», та ст. 70 закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», було зазначено, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. та у 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної  заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами. Підвищення до пенсії проводиться виходячи з мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування підвищення до пенсії повинні здійснюватись відповідно до ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни».

   Законом  України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. № 2857-V1  не передбачено ніяких  обмежень по соціальним виплатам, а відповідно ці виплати здійснюються згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

       Позивач дійсно є дитиною війни,  він   народився  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено його паспортом ( а.с. 3-5),  пенсійним посвідченням  (а.с. 6).  Він  має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р.,  їй відповідач повинен був нараховувати та сплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  з   2008   року, але це не було здійснено. Тобто,  позивач  мав  право на отримання допомоги за період  з  2008  р.  у  розмірі,  встановленому ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни».

     Оскільки ж позивач  звернувся  до Алчевського міського суду з вищевказаним позовом тільки  11 жовтня   2011  року,  то,    суд звертає увагу,  що  згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод,  та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк. Таким чином,   вимоги позивача   щодо здійснення перерахунку пенсії, як дитині війни, підлягають задоволенню лише  за  період  з   11 жовтня   2010  року.  

      Вимоги позивача  про нарахування у майбутньому підвищення до пенсії не підлягають задоволенню, оскільки КАС України передбачено відновлення порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.

    Керуючись ст.ст.99, 100, 158-163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

                       Позов    ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську  про  визнання дій неправомірними та  зобов’язання провести перерахунок пенсії,                                      задовольнити частково.

               Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську перерахувати та здійснити надбавку  до пенсії   ОСОБА_1   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та  провести відповідні виплати  за  період  з  11 жовтня   2010 року.

              У частині інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

              Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена у Донецькому апеляційному адміністративному суді   через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

                               Суддя                                                 Карасьова Н.П.