Справа № 2-3352/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року      Суддя Комсомольського районного суду м. Херсона Дзиговський Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», філії відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»Херсонського РУ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Фонд комунального майна Херсонської міської ради про визнання недійсними  договорів купівлі-продажу та іпотеки,

                                                              встановив:

Позивач звернулася до Комсомольського районного суду м. Херсона з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири № 28 по пр..Будівельників, 1-а в м.Херсоні, укладеного 12.04.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнання  недійсним договору іпотеки ВСР №865410-865413 від 17.04.2006 року, реєстровий № 1018, укладеного між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2; скасування реєстрації договору іпотеки та заборони відчуження даної квартири, витребування вищезазначеної квартири від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5            

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, необхідним повернути матеріали зазначеного позову, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту порушення своїх прав.

Позивач звернувся до суду із заявою, при цьому зазначив себе позивачем, а інших учасників відповідачами та третіми особами, що не відповідає положенням Цивільно-процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06.02.2006 року, на підставі якого ОСОБА_3 набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, та яку згодом продав ОСОБА_2, скасовано ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006 року, а справу направлено на новий судовий розгляд. Після чого, рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 02.07.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на вищезазначену квартиру було відмовлено. Таким чином, квартиру АДРЕСА_1 було повернуто до комунальної власності.

          У відповідності до постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року № 9, особами, які беруть участь у справі про визнання правочину дійсним чи недійсним, є сторони правочину.

          ОСОБА_5 не є стороною договору купівлі-продажу квартирі від 12.04.2006 року, тому вона не може бути позивачем по справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

         Згідно  до Цивільного кодексу України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 338 ЦК України).

         Однак, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає  інші наслідки такого порушення.

         В ст.215 ЦК України зазначається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

         Зі змісту ч.1 ст.388 ЦК України вбачається, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

         Із  судової практики Верховного Суду України вбачається, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірний правочин закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, якщо для цього є підстави, встановлені в ст.388 ЦК України.

           В зв’язку з вищевикладеним, оскільки ОСОБА_1 не є власником спірної квартири, а лише квартиронаймачем. Квартира належить Херсонській міській раді, тому Херсонська міська рада повинна звертатися до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.  

Таким чином, в порядку ст.121 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

                                                              ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», філії відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»Херсонського РУ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Фонд комунального майна Херсонської міської ради про визнання недійсними  договорів купівлі-продажу та іпотеки повернути позивачеві.  

На ухвалу протягом п’яти днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяЮ. В. Дзиговський