У Х В А Л А |
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
29 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ЖБК “Хімік” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за технічне обслуговування будинку та комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2004 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2004 року, яким позов ЖБК “Хімік” задоволено: стягнуто з відповідачів на його користь 2717 грн. 64 коп. заборгованості за технічне обслуговування будинку та комунальні послуги.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, вирішення справи без врахування вимог зустрічного позову, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу ЖБК “Хімік” стверджував, що ухвалені в справі рішення, на його думку, є законними та справедливими.
Відповідно до п. 5) ч.1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був та не міг бути усунений шляхом ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 63-65), під час розгляду справи відповідачами заявлений зустрічний позов, згідно якого вони просили ухвалити рішення про спонукання позивача укласти з ними договір про реструктуризацію боргу в межах строку позовної давності.
В матеріалах справи відсутня заява відповідачів про відмову від заявленого позову та відповідно відсутнє процесуальне рішення суду першої інстанції про прийняття відмови від позову в порядку ст. 227 ЦПК України 1963 року.
В ухваленому рішенні суду першої інстанції відсутні будь-які судження та висновки щодо зустрічних позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказане порушення процесуального закону та залишив рішення місцевого суду без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
|
Є.Ф. Левченко |
|
Л.М. Лихута |
|
Я.М. Романюк |