Справа №  2-а-2889/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем   України

15 серпня 2011 року                                                                       м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого – судді Крикуна М.П.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни,

встановив:

08 липня 2011 року позивачка звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його здійснити їй нарахування державно соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісяця, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 08.01.2011 р. по день ухвалення постанови у справі, з урахуванням виплачених сум, тобто у межах строку звернення до суду. При цьому позивачка посилається на те, що з 2006 р. вказану доплату до пенсії відповідач сплачує не в повному обсязі, що стало їй відомо від інших осіб.

Ухвалою суду від 12 липня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач 10 серпня 2011 року подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких просив позов залишити без задоволення, посилаючись на незаконність вимог позивача, а також на законність своїх дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (зі змінами та доповненнями), дитина війни –особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач є дитиною війни, що підтверджується копією його паспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ст. 6, ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Дітям війни доплата до пенсії підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка діяла до 01 січня 2008 року, відновила свою чинність з 22.05.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 щодо неконституційності п/п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якою зазначена ст. 6 була викладена в новій редакції, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

В подальшому до 23.07.2011 р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року не змінювалась та її дія не зупинялась.

14 червня 2011 р. був прийнятий Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(19.06.2011 р. набрав чинності), п. 7 якого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вищевказаного Закону 06.07.2011 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р., відповідно до п. 6 якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Відтак, беручи до уваги наведене, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, бездіяльність відповідача по не нарахуванню та невиплаті щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни слід визнати протиправною та відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 08.01.2011 р. до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», прийнятої на виконання Закону України від 14.06.2011 р. №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», тобто до 22.07.2011 р.

Відповідно до чинного законодавства відповідач має здійснити доплату до пенсії позивачці, виходячи із розрахунку 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп/2008 року, ст. ст. 6 –14, 71, ч. 4 ст. 122, ст. ст. 159 –163, 167, 1832, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області щодо невиплати  ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області здійснити нарахування ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 08.01.2011 р. до 22.07.2011 р., з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 3 гривні 40 копійок.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області виконати наявну постанову негайно.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, у разі ж оскарження її в апеляційному порядку ухвала суду апеляційної інстанції по цій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду                                                                       М.П. Крикун