Справа № 2-333/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд
Черкаської області
в складі головуючої-судді: Мазай Н.В.
при секретарі: Возній В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
Позивач 17 липня 2007 року звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики посилаючись на те, що 27.05.2006 року відповідач позичив у нього 4 980 гривень та 2 900 доларів США, які зобов'язався повернути до 1 червня 2007 року. Договір позики укладений між ним та відповідачем у письмовій формі, підтвердженням чого є розписка, написана власноручно ОСОБА_2. Саме цією розпискою і посвідчується передання позивачем відповідачу вказаних вище грошових сум. У встановлений договором позики строк відповідач гроші позивачу не повернув. В добровільному порядку повернути гроші відповідач відмовляється, а тому він змушений звернутися в суд з позовом про стягнення в примусовому порядку боргу за договором позики.
Позивач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити повністю. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 19 625 гривень боргу за договором позики та судові витрати в сумі 196 гривень 25 коп.
Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення та стягнення з нього на користь позивача 19 625 гривень боргу та 196 гривень 25 коп. судових витрат, що підтвердив у власноручно написаній заяві від 31.07.2007 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, ухваленню у попередньому судовому засіданні судового рішення є визнання відповідачем позову.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявних для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті та постановления рішення і позов підлягає до задоволення виходячи з наступного:
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості ( ст. 1046 ЦК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч.3 ст. 10 ЦПК України). Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
В судовому засіданні позивачем надано суду докази про кількість переданих відповідачу грошових коштів, що підтверджується розпискою від 27.05.2006 року написаною відповідачем ОСОБА_2 та посвідченою секретарем Цибулівської селищної ради (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір
2
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Згідно матеріалів справи розписка позичальника яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної кількості грошей написана відповідачем ОСОБА_2 27.05.2006 року. Справжність підпису ОСОБА_2 посвідчена секретарем Цибулівської селищної ради 29.05.2006 року (а.с. 5).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач не надав суду доказів того, що ним отримані за договором позики кошти позивачу повернуті частково чи в повному об'ємі у строк, який визначений в розписці, тобто до 01.07.2007 року, а тому суд вважає, що позов обґрунтований підтверджений доказами та підлягає до задоволення..
Судові витрати на підставі ст. ст. 81, 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 10, 11, 14, 60, 81, 88, 130, 174, 208 - 209, 213 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 борг за договором позики в сумі 19 625 ( дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень та судові витрати в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 25 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.