12 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м.Севастополя від 11 травня                 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем другої черги після смерті її брата ОСОБА_5., який помер у грудні 2003 року, відповідачі - його спадкоємцями першої черги; відповідачка ОСОБА_2. ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та хворобу перебував у безпорадному стані, тому повинна бути усунута від права на спадкування, натомість вона, позивачка, тривалий час опікувалась, надавала матеріальну та іншу допомогу брату, поховала його, що відповідно до ст. 1259 ЦК України дає їй право на одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. Позивачка просила усунути ОСОБА_2. від права на спадкування після смерті ОСОБА_5. та змінити їй черговість одержання права на спадкування.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м.Севастополя від 11 травня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що відсутні передбачені законом підстави для усунення відповідачки ОСОБА_2. від права на спадкування після смерті чоловіка, оскільки вона була відсутня за межами України вимушено, за погодженням із чоловіком, від виконання обов'язків по його утриманню не ухилялась; разом з тим, позивачка здійснювала догляд за померлим братом, однак не тривалий час, що не дає їй права на зміну черговості одержання права на спадкування.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом             ОСОБА_1. до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м.Севастополя від 11 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін