Справа № 22-ц-2330/11 10.08.2011 10.08.2011 31.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 Ц- 2330/2011 р. Суддя першої інстанції: Шикеря І.А.
Категорія-27 Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
10 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Лівінського І.В.
Кутової Т.З.
із секретарем
судового засідання: Недо К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 03.03. 2011 р., у справі за
позовом
Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» ( далі – ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» ) до ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованності за кредитним договором,
встановила:
04.11.2010 р. ПАТ «РайфайзенБанк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованності за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач зазначав, що 21.12.2007 р. з ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/08-112/74213 за умовами якого позичальниця отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 64.800 грн.00 коп., зобов’язавшись повернути їх до 21.12.2012 р.
За умовами цього договору позичальниця мала щомісячними платежами, відповідно до графіку, погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, частину кредиту та проценти за його користування у розмірі 24% річних.
Внаслідок невиконання позичальницею цих зобов’язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 08.10.2010 р. складає 101.874 грн.84 коп.
Посилаючись на наявність цієї заборгованості, позивач просив про розірвання договору та стягнення цієї заборгованості з відповідачки з урахуванням понесених судових витрат.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 03.03. 2011 р. позовні вимоги задоволено частково.
Цим рішенням постановлено про розірвання договору і стягнення з позичальниці на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 74103 грн. 50 коп. в рахунок заборгованості за кредитною угодою, а також 814 грн.99 коп. у відшкодування судового збору та 96 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про зменшення розміру стягнення з врахуванням безпідставного нарахування пені у розмірі 45138 грн.05 коп. та 10825 грн. 32 коп., нарахованих як прострочка по відсоткам, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
Порушення зобов’язань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки передбачені ст. 611 ЦК, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (штрафу); відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 утворилась заборгованість, розмір якої станом на 21.02.2011 р. складає 88287 грн. 23 коп.
Пунктами 8.4, 10.1 кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокової сплати залишку кредиту, процентів за користування та пені за порушення термінів повернення кредиту.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і з врахуванням зазначених вимог закону та договору, прийшов обгрунтованого висновку про доведенність факту порушення позичальницею грошових зобов’язань, припинення зобов’язання шляхом розірвання договору та наявність у Банку права вимоги про дострокове повернення залишку кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом та пені за порушення терміну повернення кредитних коштів і нарахованих процентів.
З врахуванням цього висновку та тяжкого матеріального становища позичальниці, підтвердженого належними доказами, судом постановлено правильне рішення про стягнення заборгованості з позичальниці та зменшення на підставі положень ч.3 ст. 551 ЦК України, загального розміру пені до 14183 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки доказів та неправильного визначення розміру завданих збитків не заслуговують на увагу, оскільки суд врахував тяжке матеріальне становище та стан здоров’я позичальниці і з належних підстав зменшив розмір відшкодування нарахованих збитків.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 03.03. 2011 р. – залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: Т.З. Кутова
І.В. Лівінський