Справа № 2-1072/11  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 року                                                   Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого –судді Разумова І.  Є.,

              при секретарі –при секретарі Цуканова О. В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право  користування житловим приміщенням,-

                                                                                           ВСТАНОВИВ:

В м.Конотопі по АДРЕСА_2 знаходиться  житловий будинок, який  належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (до шлюбу - ОСОБА_1).

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  про визнання відповідача таким, що  втратив право користування вищевказаним житловим будинком, мотивуючи тим, що в 1994 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 В належному їй житлі зареєстровані та проживають вона, її дочка ОСОБА_4, 1995 року народження та син ОСОБА_5, 1995 року народження. Відповідач, з яким вона розірвала шлюб 6 лютого 2007 року, зареєстрований, але не проживає в будинку з 2006 року, мешкає з іншою жінкою по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 неодноразово обіцяв знятися з реєстрації з її будинку, але обіцянок не виконує, що створює зайві незручності в користуванні будинком.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просить їх задовольнити, пояснила, що відповідач в 2006 році забрав особисті речі, пішов з будинку сам, повернутися та заселитися не намагався, його речей в належному їй будинку немає.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнає, пояснив, що після розлучення з позивачкою забрав з її будинку свої речі, нічого там не залишив, сам пішов звідти, ніколи до даного житла не повертався, заселитися не намагався, проживає разом з іншою жінкою. Не знявся з реєстрації, бо колишня дружина не давала йому будинкову книгу, щоб він міг виписатися. Крім того, позивачка мешкає з іншим чоловіком, він залишався зареєстрованим в її будинку, щоб вона не могла його продати, бо в них неповнолітні діти.

Суд, вислухавши  пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи та справи № 2-475/2006, вважає що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 27 жовтня 1994 року у відділі РАЦС по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 680, 6 лютого 2007 року зареєстровано розірвання їх шлюбу (а.с.17), що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу між сторонами (а.с.9).

З довідки КП “Конотопське МБТІ” вбачається, що житловий будинок по  АДРЕСА_2 в м.Конотопі зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого  Конотопською держнотконторою 29 січня 1996 року, р. № 301 (а.с.8).

Згідно будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_2, ОСОБА_2 зареєстрований за цією адресою з 3 квітня 2001 року  (а.с.10,11).

Відповідно до довідок голови квартального комітету № 23 від 19 червня 2006 року, 2 лютого 2007 року, 4 січня 2008 року, 10 листопада 2010 року та 3 січня 2011 року ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2, але не проживає  (а.с.12-16).

В рішенні Конотопського міськрайнного суду від 13 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказано, що відповідач ОСОБА_2 пояснив, що вже  біля трьох років вони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують (а.с.16 справи № 2-475/2006).

Рішення набрало законної сили.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, про що свідчать всі зібрані по справі докази, що відповідач більше року не проживає в житловому будинку по АДРЕСА_2, пішов з будинку добровільно, перешкод у користуванні житлом не було, до будинку відповідач не повертався, вселитися не намагався, тобто втратив зв”язок з цим житлом, що підтвердив і ОСОБА_2 А оскільки відповідач понад один рік не мешкає за вищевказаною адресою і ніякої домовленості між ним та власником житла щодо його відсутності не було, тому слід визнати, що він втратив право на користування  житловим будинком по АДРЕСА_2, з чим згоден сам відповідач.

Позивачка не просить стягнути з відповідача судові витрати.     

                           Керуючись ст 386, 405 ЦК України, ст.10, 60,212 ЦПК України,

                                                                      ВИРІШИВ:

          Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_2.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.  

          Суддя                                                                                                    Разумова І.  Є.