Справа № 2-2283/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

18 серпня 2011  року     Зарічний районний суд м.Суми в складі :

                                       головуючого –судді Собини О.І.

                                       при секретарі- Біріній Ю.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного театру  драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна  про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , моральної шкоди , -

                                        В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивував тим, що наказом від 18.04.2011 року № 22/А-к він був звільнений з посади юрисконсульта Сумського обласного театра драми та музичної комедії ім.М.С.Щепкіна з 21.03.2011 року . Вважає, що він був звільнений з посади незаконно, оскільки від нього не вимагалось пояснення щодо невиходу на роботу, на час винесення наказу він перебував на лікарняному, дане звільнення вважає тиском та протиравними діями з боку директора театру ОСОБА_2 Просить постановити рішення, яким  скасувати наказ про його звільнення, поновити його на  посаді юрисконсульта , стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оплатити йому додаткову відпустку , у зв»язку із навчанням.  В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог і зазначив, що позивач 21.03.2011 року з»явився із запізнення на роботу і йому було запропоновано надати письмові пояснення щодо запізнення та узгодити термін його відпустки ( із заявою щодо надання якої він звертався раніше) із директором театру, але позивач відмовився від цього і залишив місце роботи і з цього часу на роботі не з»являвся і при спілкуванні телефоном  від надання будь-яких письмових пояснень відмовлявся  , поштою надіслав заяву про надання йому відпустки з 21.03.2011 року. Керівником театру було видано наказ про створення комісії  для з»ясування  причин відсутності  працівника на робочому місці . Наказом від 18.04.2011 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 21.03.2011 року за п.4 ст.40 КзоТ України за прогули.  20.04.2011 року ОСОБА_1 з»явився на роботі ,  від надання письмових пояснень відмовився, отримав  остаточний розрахунок при звільненні , а 06.05.2011 року , після надходження коштів на оплату лікарняних з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , йому було проведено оплату лікарняних. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що  позивач наказом від 24.06.2008 року № 34-к був прийнятий  на посаду провідного юрисконсульта  у режимі неповного робочого часу  ( 20 годин на тиждень -05ст) (а.с.17). Наказом від 07.07.2010 року ОСОБА_1 було встановлено розпорядок  роботи з 09-00 до 13-00 (а.с.18).

09.02.2011 року ОСОБА_1 .звернувся до директора театру із заявою про надання йому відпустки  відповідно до п.12  ст.12 Закону України «Про статус  ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту», з 21.02.2011 року  (а.с.56).  На підтвердження свого права на отримання щорічної відпустки у зручний для нього час як учасника бойових дій ОСОБА_1 було запропоновано надати докази на підтвердження свого статусу і 22.02.2011 року він надав посвідчення учасника бойових дій і письмово відмовився від отримання відпустки в зазначений час ( а.с.57).

Вподальшому , ОСОБА_1 звернувся із заявою від 10.03.2011 року про надання йому відпустки з 16.03.2011 року,  але питання про надання йому відпустки з директором театру узгоджене не було (а.с.58). ОСОБА_1 з 21.02.2011 року по 18.03.2011 року перебував на лікарняному , що підтверджується листком непрацездатності  і стати до роботи він повинен був 19.03.2011 року. ( а.с.21). У зв»язку з перебуванням ОСОБА_1 16.03.2011 року на лікарняному і не узгодженням терміну відпустки з керівником театру, наказ про надання йому щорічної відпустки з 16.03.2011 року не видавався .

21.03.2011 року ОСОБА_1 з»явився  на роботу із запізненням  о 10-35, на вимогу безпосереднього керівника  -  начальника відділу кадрів ОСОБА_3 щодо надання письмових  пояснень причин запізнення на роботу та узгодження нового терміну відпустки з керівником театру він відмовився і залишив робоче місце, у зв»язку з чим  ОСОБА_3 було подано доповідну записку на ім»я директора театру ОСОБА_2 та комісією складено акт  відсутності на роботі (а.с.31, 50) .

23.03.2011 року до театру поштою  надійшла заява ОСОБА_1 від 21.03. 2011 про  його згоду на отримання щорічної відпустки з 21.03.2011 року (а.с.60).

Наказом  № 21 від 24.03.2011 року , у зв»язку з відсутністю  ОСОБА_1 на робочому місці з 21.03.2011 року було створено комісію  для виїзду за місцем проживання  і встановлення причин відсутності його на робочому місці ( а.с.25). Створеною комісією, на виконання зазначеного наказу , неодноразово здійснювались виїзди на місцем проживання ОСОБА_1 з намаганням встановити причини невиходу останнього на роботу  і кожен день відсутності ОСОБА_1 на робочому місці фіксувався шляхом складання відповідного  акту ( а.с.31-49) .

Крім того, ОСОБА_1 тричі надсилались листи з повідомленням про відсутність наказу про його відпустку і проханням з»явитись на роботі і повідомити причини відсутності на робочому місці , але письмових пояснень ним надано не було (а.с.62-64).  

Наказом від 18.04.2011 року № 22/4-к ОСОБА_1 був звільнений з посади провідного юрисконсульта з 21.03.2011 року у зв»язку з прогулом без поважних причин  за п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.22). З зв»язку із  звільненням ОСОБА_1 з посади та  відсутністю його на робочому місці, наказом № 32 від 18.04.2011 року, було створено комісію для виходу за місцем проживання ОСОБА_1 з метою вручення йому трудової книжки, ознайомлення з наказом про звільнення  та видачі остаточного розрахунку при звільненні (а.с.28)  .

20.04.2011 року ОСОБА_1 з»явився  в театрі , особисто отримав  трудову книжку та остаточний розрахунок при звільненні, що підтверджується копією його розписки та  видатковими касовими ордерами, а 06.05.2011 року ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером  отримав лікарняні за березень 2011 року , які виплачені йому за рахунок  коштів загальнообов»язкового державного соціального страхування і профінансовані Фондом соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності ( а.с.87-89) .

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України  трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути  розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі  відсутності на роботі  більше трьох годин протягом робочого часу ) без поважних  причин .

Відповідно до ст.12 ч.1 п.12 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.8 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки»позивач дійно, як учасник бойових дій, мав право на використання  чергової  щорічної відпустки у зручний для нього час. В той же час, відповідно до ст.10 ч.11 Закону України «Про відпустки «позивач повинен був узгодити  конкретний період  надання щорічної відпустки з керівником театру, але він відмовився це зробити і, не зважаючи на те, що йому було відомо про відсутність наказу про надання йому відпустки, він самостійно залишив місце роботи і   звернувся із заявою від 21.03.2011 року ( яка надійшла до театру 23.03.2011 року)  в якій  він висловлював свою  згоду на надання йому відпустки з 21.03.2011 року.

Таким чином , суд вважає , що у відповідача були усі підстави для звільнення позивача за прогули на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Суд, не може взяти до уваги , доводи позивача в тій частині, що звільнення його відбулось під час знаходження його на лікарняному, оскільки дійсно наказ про його звільнення був виданий 18.04.2011 року і він дійсно знаходився на лікуванні з 04.04.2011 року по  28.04.2011 року , але звільнений він був  з 21.03.2011 року і на той час він не перебував на лікарняному , а тому звільнення відбулось відповідно до вимог передбачених КЗпП України.   

Керуючись п.4 ч.1 ст.40 ,ст.79 КЗпП України ,ст.12 ч.1 п.12 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.8 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 10,88, 197, 208, 212, 213 ЦПК України  , суд , -       

                                  В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумського обласного театру  драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна  про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , моральної шкоди  відмовити за їх безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   Особи,  які  брали  участь  у  справі, але не були присутні у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                      СОБИНА О.І.