ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-32/07 р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року Теплодарський міський суд
Одеської області у складі головуючого - Шумейко М.Т.
при секретарі - Сидоряк О.С.
за участю представників - ОСОБА_2., ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Теплодар цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа - відділення державного казначейства у м. Теплодар ГУДКУ в Одеській області, головне управління державного казначейства України в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги у сумі 4 705 гривень,
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2007 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа - відділення державного казначейства у м. Теплодар ГУДКУ в Одеській області, головне управління державного казначейства України в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги у сумі 4 705 гривень, мотивуючи тим, що він має статус учасника бойових дій. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року зі змінами, учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, ч. З ст. 2 названого Закону України передбачено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, є недійсними. Незважаючи на зазначену норму законодавства, без урахування розміру мінімальних пенсій, які встановлювались на 2005, 2006 та 2007 рік, відповідачем з посиланням на Закон України "Про державний бюджет України" на відповідні роки, зазначена допомога була виплачена у 2005 році - 250 гривень, у 2006 році - 250 гривень, у 2007 році - 280 гривень, а всього 780 гривень. Тому позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу у сумі 4 705 гривень за відповідні роки, виходячи із мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідно ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", дійсно, передбачено учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Але, п.ІІ Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 р. за № 367-XIV роз'яснюється порядок
виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, який визначається Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни. Закон вступив в силу з 01 січня 1999 р., тому, щорічно в Законі України "Про державний бюджет України" на наступний рік передбачається розмір виплати щорічної разової грошової допомоги. Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України "Про державний бюджет України" визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійснені бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про Державний бюджет України". У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги учасникам бойових дій та інвалідам війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про Державний бюджет України". Також, при визначенні таких обсягів повинні враховуватись вимоги ст. 95 Конституції України, щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і збалансованості бюджету України , тобто суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Таке ж положення міститься в ст. 22 Загальної декларації прав людини, згідно з якою кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави. Також ч. II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 25.12.1999 року (набрав чинності з 01.01.1999р.), яким статті 12-15 були доповнені частинами щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня , встановлено, що порядок виплати грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, який щорічно у проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти, необхідні для виплати зазначеної грошової допомоги, а ч. І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1999 року встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечує щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Представником третьої особи - відділу державного казначейства у м. Теплодар ГУДКУ в Одеській області подано заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник третьої особи - головного управління Державного казначейства України в Одеській області, у судове засідання не з'явився відповідно заяви, в якої просять суд розглядати справу у їх відсутність та надали письмові заперечення, відповідно яких позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що головне управління Державного казначейства України в Одеській області є окремою юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало. Згідно зі ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає по своїм зобов'язанням. Діюче законодавство України не передбачає покладення відповідальності на органи казначейства по викладеним в позові вимогам. Як передбачає Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1232, основними завданнями казначейства є забезпечення казначейського
обслуговування державного та місцевого бюджетів. Статтею 48 Бюджетного кодексу України на Державне казначейство України покладені повноваження по казначейському обслуговуванню Державного бюджету України, що передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань і проведенні платежів, а також бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету. Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів мають право витрачати бюджетні кошти на утримання тієї установи, яку вони очолюють, на заходи, що безпосередньо здійснюються цією установою, а також розподіляти бюджетні кошти, що їм надані, між розпорядниками нижчого рівня або безпосередньо витрачати їх на утримання підвідомчих їм організацій. Відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів державного бюджету України є уповноважені бюджетні установи, а саме міністерства та інші органи влади України в особі їх керівників, які розподіл коштів за напрямками видатків здійснюють самостійно. Виплату щорічної грошової допомоги відповідно до ч.5ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року здійснює управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, згідно покладених на них функцій, а не органи казначейства. Згідно до ст.23 Бюджетного кодексу України виплати коштів з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідні роки виділяються кошти на виплату щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у твердих розмірах.
Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Позивач, ОСОБА_1, має статус учасника бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 від 25 травня 2000 року. /а.с.3/ Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року зі змінами, учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У 2005 році розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року у розмірі прожиткового мінімуму і відповідно до ст. 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" від 19.10.2004 року № 2089 становив 332 гривні на місяць на одну особу, яка втратила працездатність. У 2006 році відповідно до ст. 65 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум встановлений у сумі 359 гривень. У 2007 році відповідно до ст. 62 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" зі змінами прожитковий мінімум встановлений у сумі 406 гривень.
Таким чином, позивачу, як учаснику бойових дій, повинні бути сплачені у 2005 році - 332 гривні * 5 = 1660 гривень, у 2006 році - 359 гривень * 5 = 1795 гривень, у 2007 році - 406 гривень * 5 = 2030 гривень, а всього 5 485 гривень.
Однак, виплати відповідачем були здійсненні на підставі Законів України "Про державний бюджет України " за 2005 рік - 250 гривень, за 2006 рік - 250 гривень, у 2007 році - 280 гривень, а всього 780 гривень, про що свідчить довідка про виплату, /а.с. 4 /
Частиною 3 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, є недійсними.
Відповідно до ст. 8 Конституції України - Конституція має вищу юридичну силу та виходячи з вимог ст. 22 Конституції України, що при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, у тому числі і для ветеранів війни, Закон відносно, яких встановив, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними.
Також, відповідачу при виплаті разової грошової допомоги необхідно виходити з правової позиції Конституційного суду України, який своїм рішенням № 20-рп/2004 від 1.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), положень ст. 44,47,78, 80 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2,3,4 ст. 78 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік" (справа про зупинення дій або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 44 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій у сумі 120 гривень. В зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась виплата у 2004 році, аналогічним чином повинно вирішуватись питання щодо виплати грошової допомоги учасникам бойових дій за 2005 - 2007 роки, тобто відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З зазначених підстав, суд приходить до висновку, що положення Законів України "Про державний бюджет на 2005 рік, 2006 рік та 2007 рік" не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів та визнає дії відповідача по недоврахуванню й невиплаті у 2005-2007 p.p. разової щорічної грошової допомоги протиправними та зобов'язує управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області провести за 2005 -2007 p.p. нарахування й виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у сумі 4 705 гривень, без урахування виплат, які були виплачені відповідачем у 2005-2007 роках у сумі 780 гривень відповідно довідки.
Н а підставі викладеного і керуючись ст.ст.90, 94,158,159,160,161,163 КАС України, ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 2, 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ст. 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" від 19.10.2004р., ст. 65 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 62 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області по недоврахуванню й невиплаті у 2005-2007 роках разової щорічної грошової допомоги - протиправними.
Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області провести за 2005 -2007 роки нарахування й виплату ОСОБА_1 недоплаченої разової щорічної
грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у сумі 4 705 (чотири тисячі сімсот п'ять ) гривень.
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у сумі 51 гривня, витрати на правову допомогу у сумі 500 гривень, витрати пов'язані з оформленням довіреності у сумі 75 гривень 29 копійок, а всього 626 гривень 29 копійок
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.