ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23.06.06р. | Справа № А17/163 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна”, м. Дніпропетровськ
до - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
- Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ;
- Державної податкової адміністрації України, м. Київ
про визнання недійсним акту перевірки та скасування рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: представник не з’явився;
від відповідача-1: Звєрєв О.В., довіреність № 24776/10-039 від 22.06.2006р., старший державний податковий ревізор-інспектор; Домніна С.В., довіреність № 32795/10/10-039 від 28.09.2005р., заступник начальника юридичного відділу;
від відповідача-2: Рудий С.В., довіреність № 2207/10/10-029 від 01.02.2006р., старший державний податковий інспектор;
від відповідача-3: Бондаренко Р.М., довіреність № 10-2216/5094 від 26.12.2005р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач-1) і визнання недійсними актів ненормативного характеру —рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідача-1 № 0001322306/0 від 30.11.2005р., № 0001322306/1 від 22.12.2005р., № 0001322306/2 від 16.02.2006р., № 0001322306/0 від 13.04.2006р., якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14983,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки на видатковій накладній не був проставлений штамп “оплачено”, то фактично придбання товару не відбулось, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій суперечить Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. (у подальшому — “Закон про РРО”). Також позивач зазначає, що відповідачем-1 були допущені процесуальні порушення, а саме перевірка була розпочата без здійснення направлення на перевірку, без надання копії наказу керівника відповідача-1.
Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, вказує, що у в ході перевірки у менеджера позивача були придбані продукти харчування на загальну суму 2996,75 грн., при цьому була видана видаткова накладна з поміткою “оплачено” і підписом менеджера позивача, а також з печаткою позивача. Також відповідач-1 зазначає, що менеджер позивача в своїх поясненнях підтвердив факт отримання грошових коштів. З наведеного відповідач-1 робить висновок про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.
15.06.2006р. відповідач-2 подав клопотання про виключення його зі складу відповідачів з огляду на те, що позивач не обґрунтував притягнення відповідача-2 до участі у справі у якості відповідача, а також враховуючи, що позовні вимоги стосуються лише відповідача-1, який складав спірний акт перевірки і виносив спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
15.06.2006р. відповідач-3 подав клопотання про виключення його зі складу відповідачів з огляду на те, що позивач не обґрунтував притягнення відповідача-3 до участі у справі у якості відповідача, а також враховуючи, що позовні вимоги стосуються лише відповідача-1, який складав спірний акт перевірки і виносив спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
У судовому засіданні 23.06.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем-1 проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки був складений Акт від 21.11.2005р. № 003422, згідно з яким виявлено порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 “Закону про РРО”.
На підставі акту перевірки відповідачем-1 було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001322306/0 від 30.11.2005р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14983,75 грн. на підставі п. 1 ст. 17 “Закону про РРО”.
Не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до відповідача-1 зі скаргою від 09.12.2005р., у якій просив скасувати його.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2005р. відповідач-1 залишив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу позивача —без задоволення.
Також відповідачем-1 було винесене нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001322306/1 від 22.12.2005р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14983,75 грн. на підставі п. 1 ст. 17 “Закону про РРО”.
Не погодившись із зазначеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач направив відповідачу-2 скаргу від 27.12.2005р., у якій просив скасувати вищевказані рішення відповідача-1.
Рішенням про результати розгляду скарги від 10.02.2006р. відповідач-2 залишив спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу позивача —без задоволення.
16.02.2006р. відповідачем-1 було винесено нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001322306/2, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14983,75 грн. на підставі п. 1 ст. 17 “Закону про РРО”.
Крім того, відповідачем-1 було винесено нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001322306/0 від 13.04.2006р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14983,75 грн. на підставі п. 1 ст. 17 “Закону про РРО”.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- актом перевірки було встановлено непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 2996,75 грн., а також те, що реєстрація продажу товарів через реєстратор розрахункових операцій не була проведена одночасно з розрахунковою операцією;
- перевірка була проведена працівниками відповідача-1 на підставі направлень № 1941/233 від 21.11.2005р. і № 1942/233 від 21.11.2005р. та відповідно до плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, затвердженого 26.10.2005р.;
- відповідачем-1 було надано у матеріали справи видаткову накладну № БТ-0014812 від 22.11.2005р., відповідно до якої позивач (постачальник) передав приватній особі товар (продукти харчування) на загальну суму 2996,75 грн.;
- при цьому, на видатковій накладній міститься печатка позивача, підпис представника позивача (менеджера Мельник В.В.) і відмітка “оплачено”;
- відповідно до пояснень, наданих Мельником В.В. 21.11.2005р., 21.11.2005р. у районі пр. Петровського, м. Дніпропетровськ, він зустрівся з чоловіком, який назвався як Дмитро Борщак, обговорив з ним обсяг замовлення, оформив накладну і отримав від нього оплату у розмірі 3000,00 грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності зі ст. 1 “Закону про РРО” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 2 “Закону про РРО” встановлено, що розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 „Закону про РРО” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р., реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Згідно з п. 1 ст. 17 „Закону про РРО” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про здійснення позивачем розрахункової операції (отримання грошових коштів, оформлення видаткової накладної), при цьому позивачем не надано у матеріали справи доказів проведення зазначеної операції через РРО, доказів роздрукування розрахункового документу і доказів реєстрації продажу товару через РРО одночасно із здійсненням розрахункової операції.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що рішення відповідача-1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001322306/0 від 30.11.2005р., № 0001322306/1 від 22.12.2005р., № 0001322306/2 від 16.02.2006р., № 0001322306/0 від 13.04.2006р. винесені з дотриманням чинного законодавства і тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у цій частині.
Стосовно посилань позивача на процесуальні порушення, допущені працівниками відповідача-1 при здійсненні перевірки, то суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 15 “Закону про РРО” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Вимоги ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ щодо надання наказу керівника стосуються планових і позапланових перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки штрафні санкції за порушення “Закону про РРО” не є податками та зборами (обов’язковими платежами), то посилання позивача на ненадання відповідачем-1 наказу керівника необґрунтовані.
У решті позову, а саме у частині визнання недійсним акту перевірки від 21.11.2005р. № 003422, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи, що акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, що містить обов’язкові приписи для позивача, компетенція адміністративних судів на поширюється на спори про визнання недійсними (скасування) актів перевірки.
Таким чином, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна” про скасування рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001322306/0 від 30.11.2005р., № 0001322306/1 від 22.12.2005р., № 0001322306/2 від 16.02.2006р., № 0001322306/0 від 13.04.2006р.
Відмовити в позові до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.
Відмовити в позові до Державної податкової адміністрації України.
Закрити провадження у справі у частині визнання недійсним акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 003422 від 21.11.2005р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
26.06.2006р.