ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2006 р. Справа № 08/50-06
вх. № 1435/3-08
Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Кононенко О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Ніколаєвський Д.С. дов.№11 від 07.02.06р. відповідача - 1-го ОСОБА_1 дов. б/н від 25.08.06р.
2-го відповідача - Селіна О.С. дов.№477 від 02.06.06р.
3-го відповідача - Балабанов Г.Л. дов.№2-40 від 12.12.05р.
4-го відповідача - не з*явився.
розглянувши справу за позовом ТОВ "ІнтерСАБ" м. Х-в
до 1)СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків
2) СТГО Південна залізниця, м.Харків
3) ДК "Укргазвидобування управління з переробки газу і газового конденсату"
4) ЗАТ "Зерно України"
про стягнення 109020,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 109020,00 грн. основного боргу за відповідальне зберігання 45,425 т. бензину марки А-92.
1-й відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач отримав на відповідальне зберігання 1 вагон бензину А-92 у кількості 45,425тн., що надійшов до нього залізницею, при цьому постачання цієї партії бензину позивачу не передбачено договором, контрактом тощо, також відповідач вважає, що СПДФО ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі.
2-й відповідач 20.06.06р. надав до суду пояснення по справі, в якому заперечує проти заявлених позовних вимог позивача, посилаючись на те, що між позивачем та 2-м відповідачем відсутні які-небудь правові відносини.
20.06.06р. 3-й відповідач надав до суду лист за №2-9 від 19.06.06р., в якому вказує, що він не має можливості представити витребувані Господарським судом документи в зв*язку з тим, що 03.03.06р. на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 08.02.06р. по іншій справі №АС-13/393-05 були надані документи для проведення судово-економічної експертизи, серед яких і документи по відвантаженню нафтопродукту на адресу ТОВ "ІнтерСАБ".
Управління з переробки газу та газового конденсату проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до умов договору про надання послуг за НОМЕР_1, укладеного з ЗАТ "Зерно України" останній листом за НОМЕР_6 просив відвантажити бензин А-92 на адресу ТОВ "Інтер-Саб" за реквізитами: 61166, м.Харків,пр-т Леніна,40, код отримувача 4632, станція призначення, дорога Залютіно, ПЗД, код станції 440904 в кількості 60 тн.
05.09.06р. 1-й відповідач нада через канцелярію суду надав лист, в якому вказує, що не має можливості забезпечити явку повноваженого представника в судове засідання та просить суд перенести розгляд справи.
Представник 4-го відповідача в судове засідання не з*явився.
Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, ухвалою суду.
ЗАТ "Зерно України" листом за НОМЕР_5 повідомило, що бензин А-92 в кількості 45,425 тн. на адресу відповідача (ТОВ "Інтер-Саб") було відвантажено за договором купівлі-продажу товарів НОМЕР_2, укладеного з СПД ФО ОСОБА_2, про що складено акт прийому-передачі НОМЕР_3.
До початку судового засідання позивач, 1-й, 2-й та 3-й відповідачі звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що не суперечить чинному законодавству та не зачіпає інтереси третіх осіб.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено, що відповідно договору НОМЕР_2 купівлі -продажу нафтопродуктів від 20.04.04р. укладеного між ЗАТ "Зерно України" та СПД ФО ОСОБА_2, бензин в кількості 45,425 тн. був направлений на адресу позивача ТОВ "Інтер-Саб" відповідно додаткової угоди НОМЕР_4 до договору купівлі-продажу товарів.
Судом було встановлено, що направлення бензину А-92 на адресу позивача було здійснено без його згоди.
Позивач просить стягнути з першого відповідача основний борг, за відповідальне зберігання 45,425 тн. бензину.
Як було встановлено в судовому засіданні між позивачем та першим відповідачем не укладався договір відповідального зберігання бензину, не була узгоджена вартість відповідального зберігання бензину та термін його зберігання.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доказів укладання договору або узгодження ціни та терміну зберігання бензину, який належав першому відповідачеві до суду не надано.
Відповідно ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі.
Договір зберігання, за яким зберігач зобов*язується прийняти річ на зберігання в майбутньому має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Таких доказів позивачем до суду не надано.
За таких обставин, підстав для стягнення основної суми боргу за зберігання бензину в сумі 109020,00 грн. у суду відсутні.
Позивачем позовні вимоги не уточнювались, а тому посилання позивача на те, що ним був укладений договір з ТОВ "Ретро" на зберігання бензину в кількості 45,425 тн., який належав першому відповідачу та понесені додатково витрати на зберігання не можуть бути прийнятті судом до уваги.
Згідно ст.22 ЦК України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв*язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Позивачем таких доказів до суду не було надано.
Керуючись ст. ст. 33 , 43 , 49 , 82-85 ГПК України, ст. ст. 22 , 937 ЦК України ,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення підписане 09.10.06р.
Суддя Ковальчук Л.В.