Справа  № 2-а-2330/11

                                                  ПОСТАНОВА

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 року                                                                                      м.Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі :                                         головуючого –судді Вдовіченка М.М.,                                                                                          при секретарі Кігім Н.Д.,                                                                                                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за адміністра-тивним позовом  ОСОБА_1   до  інспектора ДПС  взводу ДПС м. Кіровограда батальйону ДПС   Скобєлєва Павла Григоровича про  визнання протиправним рішення суб”єкта владних повноважень  та скасування цього рішення, -  

В С Т А Н О В И В :  

           14.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинною і скасування постанови ВА1№017812 від 10 червня 2011 року  про накладення адміністративного стягнення  посилаючись на її незаконність.                                                                                 В судове  засідання позивач не з”явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав  в повному обсязі.                                                                                                    Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений про день та час слухання справи належним чином.                                                                                                                                            Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.                                                                                                                                             Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.                                                                                           Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.                                                                                                     Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного

вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.                                                                                                                                    Судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач  ОСОБА_1, вину  у скоєнні правопорушенння за ч.2 ст. 122 КупАП,не визнав.  Як вбачається з матеріалів  справи працівник ДАІ не прийняв до уваги  пояснення позивача, що момент перетину перехрестя та виконання повороту праворуч , пішохід не знаходився в зоні проїздної частини , а рухався по тротуарі.                                                                                                     Відповідно до п.16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій , повертаючи ліворуч або праворуч, повинен дати дорогу пішоходам,які переходять проїздну частину, на яку він повертає.                                                                                                                        Відповідачем у постанові не вмотивовано розмір накладеного на позивача штрафу, тобто не викладено будь-яких відомостей про майновий стан ОСОБА_1, наявність у нього заробітку та про врахування цього при накладенні стягнення,  а також не враховано обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність в порушення вимог статті 33 КУпАП.                                           Відповідач при провадженні справи про адміністративні правопорушення не роз'яснив позивачу його прав та обов'язків, не надав можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, що передбачено статтею 268 КУпАП.                                                                Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови відносно позивача, відповідачем було порушено вимоги КУпАП, які вказують на протиправність рішення суб’єкта владних повноважень.                                                                       Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                                                                                                                         Відповідач в судове засідання не з”явився,  не надав жодного доказу правомірності свого рішення, тому позов підлягає задоволенню.                                                                                                     Відповідно до ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 159, 160, 161-163,171-3 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

           Адміністративний позов задовільнити.

          Скасувати постанову  інспектора  інспектора ДПС  взводу ДПС м. Кіровограда батальйону ДПС  Скобєлєва Павла Григоровича, від 10 червня 2011 року серії ВА1 №017812  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  та  накладення  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, а адміністративну справу закрити.                                                                                                                                                       Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.                                                                                                              

           Головуючий                                                                             М.М. Вдовіченко