Справа № 2-462/2011р.

   Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    22.08.2011 року                                        Ренійський районний суд Одеської області

у складі:    головуючого судді - Бошкова І.Д.;

за участю:                секретаря - Джанієвої О.А.;

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

        Представник відповідача по справі, у судове засідання не з’явився, надав до суду лист, в якому просить розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

        Позивач у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій вказав, що свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності.

        Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.        

Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні наступні документи: копія свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 вид. 21 грудня 1954, з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились 01 грудня 1954р., про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 02 грудня 1954р. зроблено відповідний запис за № 26; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, серії НОМЕР_2 вид. 18 лютого 2000р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 18 лютого 2000р. зроблено запис за № 9; копія довідки виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області вих.№ 1928 від 08 грудня 2010р.; копія довідки виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області вих.№ 1927 від 08 грудня 2010р.; копія виписки з рішення № 43 Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області «про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки» від 08 грудня 1993р.; лист Ренійської районної державної нотаріальної контори, вих.№ 54/02-14 від 26 січня 2011р.; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, паспорт складений 17 серпня 2010р.; лист ОСОБА_1 за № 6611 від 15 липня 2011р.; заява ОСОБА_1 за № 1621 від 02 березня 2011р.; довідка Управління пенсійного фонду в м.Ізмаїл за № 821/06 від 21 лютого 2011р.; лист ОСОБА_1 за № 4070 від 18 травня 2011р. про уточнення позовної заяви; лист Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області за № 7894 від 16 серпня 2011р.; заява ОСОБА_1 за № 7895 від 16 серпня 2011р.; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.     

        Дослідивши надані докази, судом було встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської, потім надав уточнення до заяви, та просить суд, визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батьків ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1,  та належав померлому ОСОБА_2 на підставі власності, згідно технічного паспорту на вищезазначений житловий будинок. Позивач у своєму позові пояснив, що його батько ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з його матір’ю ОСОБА_3, який був зареєстрований Котловинською сільською радою Ренійського району Одеської області.  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько –ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1. На випадок смерті ОСОБА_2 будь-яким чином не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, тому спадкоємство здійснювалось за законом. Єдиними спадкоємцями за законом першої черги був позивач –ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4 які відповідно до довідки № 1928 виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області від 08 грудня 2010р. постійно мешкали з померлим ОСОБА_2  та прийняли спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем, шляхом постійного проживання з ним на момент відкриття спадщини та не заявили відмови від неї. Позивач звертає увагу, що інші спадкоємці за законом, які б могли претендувати на частку спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не виявили наміру прийняти її, заяв до нотаріуса про прийняття спадщини не пред’являли. Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4, яка відповідно до довідки виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 1927 від 08 грудня 2010р. залишила заповіт ОСОБА_1 за № 224 від 04 квітня 2008р. Після смерті матері  позивач 26 січня 2011р. усно звернувся з заявою до Ренійської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, після померлої 13 вересня 2011р. ОСОБА_4, на нерухоме майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, але йому було відмовлено на підставі того, що в наданих ним необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, відсутні право-установчі документи, на це нерухоме майно та порекомендовано звернутися до Ренійського районного суду для вирішення цього питання. На момент смерті матері ОСОБА_4, позивач відповідно до довідки № 1927 виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області від 08 грудня 2010р. проживав та був прописаний разом із нею в будинку АДРЕСА_1, та після її смерті залишився проживати у ньому. Отже позивач прийняв спадщину за законом, як постійно проживаючий разом із спадкодавцем –ОСОБА_4, на час відкриття спадщини та не заявив відмови від неї.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що по справі мають місце правовідносини, пов’язані із спадкуванням за законом. Позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного: до прав і обов’язків, що виникли до набрання чинність новим законом, у тому числі тих з них, що з якихось причин виявилися не здійсненними (не виконаними) на момент набрання чинності новим законом, застосовується раніше діюче законодавство. Враховуючи те, що права и обов’язки позивача на 1/2 частину спадкового майна померлого батька ОСОБА_2 виникли до набрання чинності новим закону, правовідносини між сторонами регулюються ЦК УРСР 1963 року. На підставі ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) признається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном. Враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом і після смерті спадкодавця протягом 6 місяців фактично прийняв спадщину, вступив в управління та володіння спадковим майном, суд приходить до висновку про те, що його права на спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є невизнаними, при тому, що спадщина фактично прийнята. Належність спадкового будинку померлому ОСОБА_2 підтверджується: копією технічного паспорту на вищезазначений будинок, паспорт складений 17 серпня 2010р. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу її відкриття, крім того, позивач є спадкоємцем першої черги за законом, інші спадкоємці першої черги спадщину не прийняли і не заперечують проти прийняття спадщини позивачем, спадщина не визнана відумерлою. Підстав, які не дозволяють перехід права власності від померлого ОСОБА_2 до позивача судом не встановлено. Право власності ОСОБА_2 припинилось у зв’язку зі смертю, а право власності позивача може виникнути тільки на підставах, які не заборонені законом, в том числі у разі спадкування. Відповідно до ст.1216 ЦК України визначає, що спадкоємством є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Ч.1ст.1217 ЦК України визначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відкриття спадщини регулюється нормою ст.1220 ЦК України –спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Ч.1ст.1261 ЦК України вказує, що у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не заявив про відмову від неї. Враховуючи, що позивач прийняв спадщину у вигляді 1/2 частини спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, шляхом постійного проживання із спадкодавцем (ч.3ст.1268 ЦК України), суд приходить до висновку про те, що його права на спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є невизнаними. Ч.5ст.1268 ЦК України вказує, що  незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Факт належності спадкового майна померлій, ОСОБА_4, підтверджується довідкою № 1927 виконавчого комітету Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області від 08 грудня 2010р.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Інших спадкоємців за законом першої черги спадкового майна ОСОБА_4, а також спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині, що передбачене нормою ст.1241 ЦК України, немає.  Підстав, які б не дозволяли перехід права власності від померлої ОСОБА_4, до позивача, судом не встановлено. Відповідно до ч.1ст.328 ЦК України право  власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно п.11ч.1ст.346 ЦК України, право власності  припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності ОСОБА_4, припинилось у зв’язку з її смертю, а право власності позивача може виникнути тільки на підставах, які не заборонені законом, у тому числі у разі спадкування. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, після смерті його батька –ОСОБА_2 та матері ОСОБА_4

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549  ЦК УРСР  (1963 р.), ст.ст. 346, 1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270  ЦК України 2003р., суд  -

                                                            В И Р І Ш И В:                                                                      

Позовні  вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке залишилося після смерті його батьків –ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                              Суддя:                                                    І.Д. Бошков