19.08.2011      

                                                                                          Справа № 2-а-2760/11

                                                 ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 року           Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області                                    

  в складі :          головуючого  судді           Андрощука Є.М.        

  при секретарі                                          Янковській Г.В.

  розглянув у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до районного управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2010 –2011р.,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 в травні 2011р. звернулася в суд з позовом до районного управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2010 –2011р., посилаючись на те, що їй щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі 5  мінімальних пенсій за віком, а фактично їй було виплачено  лише 300 грн. за 2010р. та 320 грн. за 2011р., тому з відповідача слід стягнути 8305 грн.  допомоги.  При цьому позивач просить поновити строк звернення до суду, оскільки є особою похилого віку.

Позивач звернувсь до суду з заявою про те, що позов підтримує, просить його задовольнити, справу слухати у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явивсь хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується  посвідченням серії НОМЕР_1  і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників бойових дій.

Позивач отримала одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2010 р –в сумі 300 грн. за 2011р –в сумі 320 грн. в квітні 2010р., 2011р. відповідно, що підтверджується довідкою відповідача №77 від 27.04.2011р.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції  від 25.12.1998 року передбачено, що щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.    

Пунктом 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів"  внесені зміни до  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та частина 1 статті 12 цього Закону викладена у такій редакції: щорічно  до  5  травня  учасникам бойових дій  виплачується разова грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом  Міністрів України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.    

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"  і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності)  положень статті 67 розділу І, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"  від 28 грудня 2007 року № 107-VI зазначені положення Закону втратили чинність як такі, що не відповідають Конституції України з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.    

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли, внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

Відповідно до  ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України має перспективну дію.    

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.    

Статтею 1 Конституції України Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою, статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права, свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави. Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.    

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.    

З часу ухвалення 22.05.2008 року Конституційним Судом України рішення  частина четверта статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" діє в  редакції, відповідно до якої щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.    

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження КМУ, нормативно-правові акти Верховної Ради  Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і Закону.    

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.    

Таким чином, застосуванню підлягає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".    

Статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з чим, при розрахунку разової грошової допомоги, передбаченої статтею 12 зазначеного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.    

Суд враховує, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.    

Крім того, суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.    

Таким чином та згідно підп. 1 п. 2 ст. 162 КАС України, слід визнати дії відповідача щодо виплати позивачеві як учаснику бойових дій щорічної разової допомоги за 2010 -2011 роки не в повному розмірі відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 25.12.1998 року протиправними.

Крім того, суд, виходячи з положень ч. 2 ст. 11 КАС України,  вважає за необхідне зобов’язати відповідача - управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації провести позивачеві нарахування та виплату недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 та 2011 роки в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням виплаченої суми, але не стягнути з відповідача конкретну суму. Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи праці та соціального захисту населення, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги.    

Також суд вважає за можливе поновити позивачу строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, з даним позовом,  щодо 2010р., пропущений з поважної причини, оскільки позивач є особа похилого віку –ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі наведеного та керуючись Конституцію України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 ст. ст. 8, 9, 11, 18, 71, 128, 160 –163, 183-2 КАС України, суд -   

                                                               ПОСТАНОВИВ:    

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації  щодо виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової допомоги за 2010  - 2011  роки не в повному розмірі відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 25.12.1998 року протиправними.

Зобов’язати управління праці та соцзахисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік та 2011 рік в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та фактично виплаченої суми.    В задоволенні решти позовних вимог  - відмовити.    

Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції.

          Суддя: