Постанова

                                                  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-8839/11  року

   11.08.2011     року                                м. Канів Черкаської області

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області  Бурлака   О . В . розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі , зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  здійснити перерахунок та доплату недоплаченої додаткової пенсії  в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців з дня звернення до суду  та виплачувати в подальшому згідно вимог ст.51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою судді від 22.07.2011 року відкрито скорочене провадження в справі.

Копія ухвали направлена сторонам. Заперечення на позов відповідачем в установлений строк  не надано.

Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення та в порядку, передбаченому ст. 183-2 ч.4 КАС України без виклику сторін в скороченому провадженні.

При прийнятті постанови суд керується:        

- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,    

-  ст. 1, 13, 51, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;        

- Законами України «Про державний бюджет України на 2007-2010 р.р.», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»»від 14 червня 2011 року за №3491-VI.  

- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;

- ст.ст.1,10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України від 22.07.2011р.,     

- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року №3477-ІУ;    

- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 01.11.1996 р. № 9;    

- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.      

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, копією посвідчення серія  НОМЕР_2  (а.с.  5 ) та копією пенсійного посвідчення, що позивач є пенсіонером та має статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 2  категорії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  як працюючий пенсіонер та отримує пенсію за віком і звернувся до відповідного управління з заявою про перерахунок пенсії.

Судом встановлено, що відповідач виплачує позивачу додаткову пенсію відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(пп. 2 п.41 розділу ІІ Закону).

Оскільки відповідач визначив та виплачує позивачу додаткову пенсію в розмірі, що не відповідає розміру встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»і відмовляється здійснити перерахунок та визначити додаткову пенсію позивача у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.

Згідно ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу  додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Судом встановлено, що позивачу доплата до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати та додаткова пенсія у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком в період часу з 11 січня 2011 року по 22 липня включно 2011 року добровільно не нараховувалась і не виплачувалась, а виплачувалась у значно меншому розмірі.

Що стосується позовних вимог в частині вчинити певні дії за період з 23 липня 2011 року, то позивачу слід відмовити, оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року який набув чинності 19.06.2011 року., встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою КМУ № 745 від 06.07.2011р., яка набула чинності 23.07.2011р..

Згідно правової позиції ВАСУ, викладеної у інформаційному листі від 22.07.2011р. вбачається, що під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Канів здійснити перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 20.01.2011 року по 22 липня включно 2011 року з урахуванням виплачених коштів.

Виходячи зі змісту позову, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Канів по не виконанню приписів ст.ст.51,67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в період часу з  20.01.2011 року по 22 липня 2011 року, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування і отримання доплати до пенсії.

Крім цього, ураховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

У відповідності до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 1, 28, 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186,256 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку додаткової пенсії відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з   20.01.2011р.  по 22.07.2011р..

Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  перерахувати як працюючому пенсіонеру ОСОБА_1, ( ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає  с. Пекарі Канівського району Черкаської області, ідентифікаційний номер  НОМЕР_1)  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст.51,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком за період з 20.01.2011р. по 22.07.2011р.,  за виключенням отриманих раніше коштів.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

Копію постанови суду направити сторонам.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

         Головуючий                                                                                 О . В . Бурлака