Справа №2-539/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 червня 2007року                                                                                м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Купрієвич О.О.

за участю позивачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Очаківського міськвиконкому про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та рішення,

встановив:

14.05.2007р. ОСОБА_1.,  ОСОБА_2  звернулася суду з позовом до Очаківського міськвиконкому про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність. Свої вимоги обґрунтували тим,  що на підставі рішення Очаківської міської Ради від 25.05.1993року №192ОСОБА_1 та ОСОБА_3. видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 1084га землі для обслуговування жилого будинку. Даний акт було зареєстровано у книзі запису актів на право приватної власності на землю за №799. Рішення та акт на землю видані з порушенням  ст. 67 Земельного кодексу України,  діючого на той час,  оскільки розмір земельної ділянки для обслуговування жилого будинку не повинен бути більше 0, 1 гектара.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги уточнили і,  посилаючись на викладені обставини,  просять вказаний державний акт визнати недійсним,  а рішення незаконним.  ОСОБА_2  зазначив,  що він є спадкоємцем ОСОБА_4

Представники відповідача - Очаківського міськвиконкому та третьої особи - Очаківського міського відділу земельних ресурсів в судове засідання не з'явилися,  про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.  До судового засідання Очаківський міський голова Топчий М. Б. та начальник Очаківського міського відділу земельних ресурсів Кифоренко В.В. надали заяви,  в яких просять розглянути справу без участі їх представників.

Вислухавши пояснення позивачів,  дослідивши письмові докази,  що є у справі,  суд дійшов наступного.

1 липня 1993 року Очаківською міською радою Миколаївської області видано державної акт на право приватної власності на землю за реєстровим №799,  яким посвідчується право приватної власності ОСОБА_1,  ОСОБА_3. на земельну ділянку площею 0, 1084 гектарів,  яка розташована по АДРЕСА_1. Оскаржуємий акт видано на підставі рішення Очаківської міської Ради від 25.05.1993року №192,  яким передбачено виділення у приватну власність двох земельних ділянок площею 0, 03794га та 0, 07046га для обслуговування жилого будинку.

В порушення вимог  ст. 67 Земельного кодексу України в редакції 1992року,  діючого на той час,  в рішення та акті вказано розмір земельної ділянки,  який перевищує встановлені норми,  оскільки розмір земельної ділянки для обслуговування жилого будинку не повинен бути більше 0, 1 гектара.

-2-

Крім того,  в рішенні вказано про передачу земельної дідянки у приватну власність ОСОБА_3,  а Державний акт видано ОСОБА_3.

Аналізуючи викладені обставини,  суд вважає позов обгрунтованим та таким,  що підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.  ст. 10,  11,  209,  212,  214,  215 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Очаківського міськвиконкому - задовольнити.

Рішення Очаківської міської ради від 25 травня 1993року №192 в частині видачі Державного акта на право приватної власності на земельні дялянки площею 0, 03794га та 0, 07046га для обслуговування жилого будинку ОСОБА_3,  ОСОБА_1 - визнати незаконним.

Державний акт на право приватної власності на землю,  виданий 1 липня 1993 року Очаківською міською радою за реєстровим №799 на ім'я ОСОБА_1,  ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 1084га по АДРЕСА_1 - визнати недійсним.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про оскарження,  що має бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження,  а у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на рішення,  а у разі подання останньої - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.