Справа № 2- 33/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2008 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.

при секретарях - Лабадіній Т.В. та Кушеваровій В.О.

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення матеріальної шкоди мотивуючи позов тим, що  12 грудня 2007 року в денний час він разом з ОСОБА_3. перебуваючи в м. Н-Сіверський, та йдучи на автостанцію зустріли ОСОБА_2, разом з якою вжили спиртних напоїв. Після цього відповідач попросила в нього мобільний телефон зателефонувати, він погодився і дав їй мобільний телефон і вона кудись з ним пішла так і не повернувшись. Пізніше він просив відповідача повернути мобільний телефон, але вона відповіла, що йому вона за телефон заплатила 500 грн. Насправді за телефон вона йому нічого не платила.

В судовому засіданні позивач збільшив  заявлений позов і додатково до заявлених позовних вимог просить суд стягнути на його користь з відповідача 200 грн. витрачених на доставку свідка до суду на таксі, та до викладеного в позовній заяві додав, що  перед зустріччю з відповідачем він вжив 50 грамів горілки, а незадовго до того, як відповідач в нього взяла мобільний телефон разом з нею та іншими вжив десь 100-150 грамів горілки та десь 200 грамів пива. Відповідач, коли вони стояли вже біля автобуса попросила в нього телефон зателефонувати і пішла не повернувшись. Ніяких грошей він від відповідача за телефон не отримував. Він вийшов не на своїй зупинці, так-як йому стало погано і близько чотирьох годин добирався до дому, так-як він на нозі натер мозоль і була ожеледиця. Його батьки самого нікуди не відпускають, так-як він перехворів хворобою пов»язаною  з враженням головного мозку, а після цього лікувався в м. Чернігів, так-як деякий час перебував в коматозному стані. Він проживає з батьками, головою сім»ї є його батько.

Представник позивача в судовому засіданні позов зі збільшеними позовними вимогами підтримав в повному обсязі, та до викладеного в позовній заяві і пояснень позивача додав, що він є рідним батьком позивача. Про те, що відповідач незаконно заволоділа мобільним телефоном його сина він дізнався від нього. Сина він нікуди самого не відпускає, так-як він є інвалідом другої групи, але того разу він відпустив сина самого з його товаришем ОСОБА_3. і попросили його за сином приглянуть. Син на обліку ні у лікаря психіатра ні нарколога не перебуває. Він вірить сину, що відповідач не віддала йому грошей за телефон , а заволоділа обманним шляхом.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала  в повному обсязі і пояснила суду, що вона гроші за телефон в сумі 500 грн. віддала, а що він цього не пам»ятає, так це його проблеми. Того дня  вона разом зі своєю подругою ОСОБА_4 зустріла в м.Н-Сіверський неподалік автостанції позивача, який був зі своїм товаришем і по них було видно, що вони вживали спиртні напої. Вони вчотирьох пішли до магазину «Алекс», де всі вчотирьох вжили спиртні напої (горілку), всі пили нарівні, а позивач крім того вживав ще й пиво. Після цього вони домовились, що позивач продасть їй свій мобільний телефон за 500 грн.(вона обіцяла раніше дочці, що купить їй мобільний телефон і для цього тримала 500 грн.) і вже біля автобуса, який скоро повинен був відправлятись вона взяла у позивача телефон і побігла до дому, де взяла гроші в сумі 500 грн. і повернувшись на автостанцію біля автобуса віддала гроші за телефон позивачу. При передачі грошей була присутня ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в цей час був в автобусі. Після цього вона пішла до дому. Придбаний у позивача телефон і на даний час перебуває у користуванні її дочки і вона не збирається два рази за нього платити.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача,  покази свідків, дослідивши зібрані по справі докази та відмовний матеріал № 1464 суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що в грудні місяці 2007 році, числа  не пам»ятає, вона разом з відповідачем біля автостанції в  м. Н-Сіверський зустріли позивача з його товаришем і всі в чотирьох пішли в магазин, де всі нарівні вживали горілку, а після цього відповідач з позивачем домовились, що купить у нього мобільний телефон за 500 грн. Відповідач побігла до дому і через деякий час повернулась і вже біля автобуса при ній віддала позивачу 500 грн. за телефон. Позивач пообіцяв ще привезти й зарядне до телефона. Після цього вона та відповідач пішли до дому.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що 12 грудня 2007 року вона була вдома, коли в денну пору до неї зайшли хлопці і спитали де її дочка. Вона їм відповіла, що не має вдома і вони пішли. Через деякий час до дому прибігла її дочка (відповідачка по справі) і взяла гроші сказавши, що хоче купити мобільний телефон і пішла. Того ж дня вже ввечері телефонували і запитували де поділи ОСОБА_1, а потім зателефонували і повідомили, що ОСОБА_1 знайшовся.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що він товаришує з позивачем і того дня в грудні місяці 2007 року і разом з ним вони приїхали до м. Н-Сіверський у власних справах. Коли вже йшли на автостанцію, то позивач запропонував зайти до його знайомої, він погодився. Знайомої не було вдома, і вони пішли на автостанцію і по дорозі зустріли відповідачку з її подругою і всі вчотирьох в магазині випили горілки. І десь хвилин через десять після цього вони всі були на автостанції. Він зайшов до автобуса і був там, а позивач з відповідачем стояли біля автобуса, ОСОБА_4 в цей час була метрів за двадцять від автобуса. Відповідач, як він чув попросила в позивача телефон зателефонувати, останній дав їй телефон і вона пішла до себе до дому. Він хоч і був на той момент випивший, але все бачив і розумів. Позивач до дому не доїхав, а вийшов в с. Форостовичи і там залишився.

Свідок  ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що   12 грудня 2007 року вона була в м. Н-Сіверський у власних справах і неподалік автостанції зустріла позивача та ОСОБА_3, які були з двома дівчатами і залишивши їй свої сумки пішли до магазину. Пізніше коли вони прийшли і вже були біля автобуса. Вона була десь за метр від позивача з відповідачем і чула та бачила, як відповідач поросила у позивача телефон і сказала, що я збігаю і принесу до автобуса, і взявши телефон пішла. Після цього вона сіла в автобус і що було далі не бучила, а через хвилин п»ятнадцять вона разом з позивачем та ОСОБА_3. поїхали до дому.

З матеріалів перевірки Н-Сіверського РВ УМВС № 1464 2007 року слідує, що за їх результатами з приводу звернення гр.-на ОСОБА_1. по факту заволодіння шляхом обману мобільним телефоном було відмовлено в порушенні кримінальної справи. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи вказано, що в діях гр.-ки ОСОБА_2 не вбачається складу злочину передбаченого ст.191 КК України, а вбачаються цивільно правові відносини і тому в порушенні заявнику рекомендовано звернутись до суду в приватному порядку. З даної постанови, як з матеріалів всього відмовного матеріалу не слідує, що відповідач заволоділа мобільним телефоном позивача незаконним обманним шляхом та не сплатила за телефон кошти в сумі 500 грн.

Даючи оцінку показам свідка ОСОБА_3 то суд критично відноситься до показів даного свідка, так-як останній є товаришем позивача, на час коли відбувалась розмова позивача з відповідачем про телефон, він знаходився в автобусі, а розмова відбувалась біля автобуса, а також в той час перебував в стані алкогольного сп»яніння та беручи до уваги той факт, що він не тільки не приглянув за позивачем, а навпаки вживав з ним спиртні напої і дозволив йому вийти в сусідньому селі на зупинці, тому суду зрозуміло його намагання допомогти позивачу, даючи вище вказані покази в якості свідка.

Даючи оцінку показам свідка ОСОБА_6., то дані покази на думку суду є недостатніми для встановлення факту не передачі коштів за телефон позивачу, так-як з показів вказаного свідка випливає, що вона бачила момент передачі телефону позивачем відповідачу, а потім пішла до автобуса і що відбувалось далі вже не бачила.

Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що позивачем та його представником в судовому засіданні не надано жодного переконливого доказу в підтвердження своїх позовних вимог, тому позов не підлягає задоволеню у зв”язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Так-як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі то судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду згідно ст. 88  ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають. За наведених підстав не підлягають також стягнення з відповідача на користь позивача всі інші понесені позивачем витрати понесені ним при зверненні до суду та пов»язані з розглядом справи в суді.

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. ст. 215, 88, 60 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - ВІДМОВИТИ в повному обсязі  в зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Н-Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                                                                   С.М. Бараненко