Справа № 2-н-2061/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18.08.2011 року  суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення  з ОСОБА_1 заборгованості за  теплову енергію,-

                                                                       ВСТАНОВИВ:       

       Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»звернулося в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості  за теплову енергію  в розмірі 6976,99грн., яка утворилася  станом на 01.05.2011 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

    Вивчивши матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного:

Заявник звернувся до суду 01.08.2011р. з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за теплову енергію. Заявником  ставиться питання про стягнення заборгованості, яка утворилася  станом на 01.05.2011 року. Із розрахунку заборгованості божника ОСОБА_1 встановлено, що  заборгованість станом на 01.05.2011 року в розмірі  6976,99 грн. включає в себе  суму заборгованості, що утворилась  поза строку позовної давності, в період з 01.11.2006 року .

Відповідно до ст. 256 ЦК України  позовна давність - це строк , у межах якого  особа може звернутися  до суду з вимогою про  захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.

 Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржником не укладався, тому  із заяви і поданих документів суд вбачає спір про право.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості  звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим  можуть бути обмежені його права.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у  прийняття  заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

           Таким чином, враховуючи вищевикладене,  із заяви і поданих документів вбачається спір про право,  тому  у прийнятті  заяви про видачу судового наказу слід відмовити.

 Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 11, 14, 57, 64, 67-73, 96, 100, 101, 107, 109, 208-210, 212, 213, 293, 294 ЦПК України, суд,-

                                                                      УХВАЛИВ :   

        Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості  за  теплову енергію.

       Заяву разом  з доданими до неї матеріалами повернути  КП «Теплопостачання м. Одеси».

      Роз`яснити стягувачеві, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою завою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.   

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час її проголошення –протягом 5-ти днів з моменту отримання її копії.   

          Суддя                                                             Луняченко В. О.