Дата документу: 07.06.2011

Справа № 2-а-5590/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року                                                                                                     м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 25.11.2010 року по  день розгляду справи в суді  та у подальшому.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.

Справа розглядається судом в скороченому провадженні відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  шість місяців.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Крім того, виходячи зі змісту ст. 104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.

А тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати пенсій у зазначених розмірах задоволенню не підлягають.

У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 99, 158-164, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 25.11.2010 року по 07.06.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” за період з 25.11.2010 року по 07.06.2011 року, з урахуванням виплачених сум у цей період.

В решті позову про проведення нарахування та виплати підвищення пенсії постійно –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати  у розмірі 03 грн. 40 коп.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                          Макаров В.О.