10.12.2024

ЄУН №337/3320/23

Провадження №2/337/1091/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Сакоян О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі виконавчого листа №2/0825/492/2012 від 24 лютого 2012 року, виданого Хортицьким районним судом м.Запоріжжя на користь ОСОБА_2 на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення повноліття дітей.

В обґрунтування вказано, що він з відповідачкою мають двох дітей – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , на утримання яких з нього стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку. Однак 18 жовтня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 , в якому народилось ще двох дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За таких обставин, а також посилаючись на вимушену зміну місця проживання і розмір його доходу як охоронника в НАК «Нафтогаз України», де він працює з 23 серпня 2022 року, просить зменшити розмір аліментів до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу).

Ухвалою судді від 30 червня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року закрите підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишено без розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2024 року ухвалу суду від 21 грудня 2023 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 29 березня 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 рокуу справі закрите підготовче провадження. Призначено судовий розгляд по суті.

04 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Баценюк Н.М. надала заяву, в якій просить справу розглядати без участі сторони позивача. На задоволенні позову наполягає. Заперечень проти заочного розгляду не висловила.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання жодного разу не з`явилася, у визначений судом строк відзив на позовну заяву суду не надала, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.8 ст. 178, ч.2 ст. 247, ст. 279, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів в порядку заочного провадження та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №72) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №1048).

Відповідно до виконавчого листа №2/0825/492/2012, виданого 24 лютого 2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя (ВП №31803276) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (17 лютого 2022 року) та до досягнення повноліття дітей.

Згідно зі ст. 192 СК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішення суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених ЦПК.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Також було встановлено, що 18 жовтня 2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис №1503).

У вказаному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №1403), а 19 червня 2018 року – ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис №1403).

Крім того, ОСОБА_1 з 21 березня 2022 року є тимчасово переміщеною особою, і змінив своє місце проживання з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

Згідно наказу ДП «НАФТОГАЗБЕЗПЕКА» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» №1310-к від 22 серпня 2022 року ОСОБА_1 прийнято на роботу за основним місцем роботу охоронником відділу стаціонарних об`єктів м. Полтава департаменту охоронної діяльності.

23 серпня 2023 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу охоронником відділу стаціонарного об`єкту в м. Полтава департаменту охоронної діяльності.

Середній розмір доходів ОСОБА_1 за період з серпня 2022 року по квітень 2024 року становить 12085 гривень (згідно довідки про доходи №134/05/2024 від 27.05.2024 року).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того із батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом стягувача аліментів.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

З аналізу зазначених правових норм та положень ст.ст. 181, 192 СК України вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти – платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Як було встановлено судом, після стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, у нього змінився сімейний стан, тана утриманні з`явилось ще двоє неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Крім того, також було встановлено і зміна матеріального становища ОСОБА_1 після його вимушеного переселення у іншу місцевість в зв`язку із воєнними діями, а також зміною місця роботи.

Таким чином у справі наявні передбачені законом підстави для зменшення визначеного розміру аліментів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE,   № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При цьому, на переконання суду, у справі необхідно досягти балансу щодо рівності забезпечення усіх дітей позивача.

Оскільки ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох дітей, правильним і справедливим буде виділення по 1/8 частині заробітку (доходу) на утримання кожної дитини, а отже розмір аліментів підлягає зменшенню до 1/4 частини. Таким чином, 1/2 частина доходів батька буде в рівній частині розподілена між усіма його дітьми.

Зважаючи на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Питання про відшкодування судових витрат у справі не ініційоване, а тому судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються відповідно до виконавчого листа №2/0825/492/2012, виданого 24 лютого 2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя (виконавче провадження №31803276) та стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Якщо після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, – до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Суддя: Д.С. Бредун