ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року                                  м. Житомир                           справа № 240/18297/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) щодо неврахування в складі грошового забезпечення  індексації при обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, в період з 23.06.2017 по 19.12.2018;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та доплатити  за період з 23.06.2017 по 19.12.2018 включно щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, обчисливши таку щомісячну додаткову грошову винагороду із розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації, в тому числі обчисленої в розмірах на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 240/23476/23.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 23.06.2017 по 19.12.2018 відповідач протиправно здійснював нарахування і виплату щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 без урахування індексації.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стверджує, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення з якого розраховується щомісячна додаткова грошова винагорода.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.06.2017 № 142-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено з 23.06.2017 на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-кулементника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби.

Згідно із витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2018 №8-ОС ОСОБА_1 10.01.2018 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що при визначенні позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" у складі місячного грошового забезпечення, з якого така обчислюється, відповідач не врахував суми фактично виплаченої індексації.

У вересні 2024 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію про виплачені позивачу спірні суми та здійснити перерахунок та доплату щомісячної додаткової грошової винагороди, обчисленої із розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації, в тому числі обрахованої в розмірах на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 240/23476/23, однак виплату спірних сум відповідач не здійснив.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07.11.2007 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (далі - Постанова № 889) (чинної на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання Постанови № 889 наказом Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 73), якою визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу Державної прикордонної служби України винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Так, пунктом 2 Інструкції № 73 визначено, що виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Згідно пункту 6 цієї Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції № 73).

Суд констатує, що право на щомісячну додаткову грошову винагороду позивач набув за період з 23.06.2017 по 28.02.2018, в цій частині його право було реалізоване, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2024 № 389.

Спірним питанням є включення до складу додаткової грошової винагороди індексації грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991(далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту другого Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 30.12.2020 у справі № 359/8843/16-а.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2024 № 390 ОСОБА_1 виплачено  індексацію грошового забезпечення за період з 23.06.2017 по 28.02.2018 у розмірі 29279,57 грн.

Крім того, право на нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період підтверджується рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 240/23476/23.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, розрахунок щомісячної додаткової грошової винагороди було проведено без включення сум індексації до розрахунку такої виплати.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, тому не враховується до розміру щомісячної додаткової грошової винагороди.

Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17 викладена правова позиція, відповідно до якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. До грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, щомісячна індексація, яку позивач у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача отримав із затримкою, не може вважатися одноразовою виплатою, а тому повинна бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Щодо періоду, за який необхідно провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з  урахуванням індексації, то суд зважає на таке.

Як було встановлено судом, виплата позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди здійснювалася у період з 23.06.2017 по 28.02.2018,  що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2024 № 389.

При цьому, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2024 № 390 ОСОБА_1 було виплачено  індексацію грошового забезпечення за період з 23.06.2017 по 28.02.2018.

Натомість доказів проведення нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди,  передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, у період з 01.03.2018 по 19.12.2018 учасниками справи не надано.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій та зобов`язання перерахувати та доплатити за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 включно щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, обчисливши таку щомісячну додаткову грошову винагороду із розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації.

Враховуючи, що відповідачем розрахунок щомісячної додаткової грошової винагороди у період з 23.06.2017 по 28.02.2018 було проведено без включення сум індексації до розрахунку такої виплати, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Згідно статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП   НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 )  щодо неврахування в складі грошового забезпечення індексації при обчисленні ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, в період з 23.06.2017 по 28.02.2018.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 23.06.2017 по 28.02.2018 включно щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, обчисливши таку щомісячну додаткову грошову винагороду із розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації, в тому числі обчисленої в розмірах на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 240/23476/23.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                                       Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 12 грудня 2024 р.

12.12.24