Справа № 141/703/24

Провадження №2/141/241/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/703/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

01.11.2024 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76667674.

Згідно п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 22 від 11.04.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 49150,00 грн, з яких 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно п. 3.7 договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» будь-які грошові кошти, отримані від боржників, на виконання ними своїх зобов`язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлено фактору після передачі права вимоги до фактора. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам договору позики та незважаючи на повідомлення відповідачка не виконала свого зобов`язання, а саме після відступлення позивачу права грошової вимоги вона не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту відступлення права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 в розмірі 49150,00 грн, з яких 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Також 29.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100318229.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

30.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 30.07.2024 до договору факторингу №30072024/2 від 30.07.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 37872,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24813,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 3024,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Згідно п. 3.9 договору факторингу у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного договору. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору № 100318229 від 29.03.2024 та незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання, а саме після відступлення позивачу права грошової вимоги вона не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту права вимоги до відповідачки, а саме з 30.07.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідчкою належним чином зобов`язань за укладеними кредитними договорами, позивач просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 в розмірі 49150,00 грн, з яких: 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також заборгованість за кредитним договором № 100318229 від 29.03.2024 в розмірі 37872,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24813,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 3024,00 грн - сума заборгованості за пенею, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження у справі № 141/703/24 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 10.12.2024.

20.11.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачки просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилається на те, що право вимоги за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 перейшло до них на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, натомість, оскільки договір факторингу було укладено 14.06.2021, а сам договір позики у листопаді 2023, тобто на момент укладення договору факторингу строк виконання за кредитним договором ще не настав й вказаний кредитний договір взагалі не було укладенона момент укладення договору факторингу, тому вимоги про стягнення заборгованості за договором позики № 76667674 від 04.11.2023 не є доведеними та не підлягають задоволенню.

Окрім того, представник відповідачки адвокат Калінін С.К. зауважує, що договір позики № 76667674 від 07.11.2023 було укладено строком на 30 днів із процентною ставкою 2,5% на добу й таким чином розмір процентів за користування кредитом мав би становити 12000,00 грн (16000,00*2,5%*30), однак позивач нараховував проценти поза межами строку користування кредитними коштами й сума процентів становить 35550,00 грн. Щодо стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1035,00 грн представник відповідачки також просить відмовити, оскільки її нараховано неправомірно.

З приводу доказів отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором слід зазначити наступне. До матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 та кредитним договором № 100318229 від 29.03.2024, в матеріалах справи не містяться платіжні доручення про переказ коштів на рахунок. Хоча водночас в договорах про споживчий кредит і вказується, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на картковий рахунок, однак дані рахунку не було зазначено в кредитних договорах. Окрім того, матеріали справи не містять доказів від банківської установи про рух коштів (отримання коштів по картці) й тому у такому разі копія платіжного доручення не є достатнім доказом отримання відповідачем кредитних коштів, а отже позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитними договорами.

Також, адвокат Калінін С.К. звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників № 22 від 11.04.2024 до договору факторингу № 14.06.2021 від 14.06.2021, який місить лише підпис представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а підпис представника ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відсутній так само, як і витяг з реєстру боржників № 2 від 30.07.2024 до договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024, який місить лише підпис представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а підпис представника ТОВ «Мілоан» відсутній. Окрім того, підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому - передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу прав від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору, при цьому, сам витяг з реєстру боржників, на який посилається позивач, як на належний та допустимий доказ, не може бути визнаний судом таким в розумінні глави 5 ЦПК України, оскільки не містить реквізитів, які повинні бути відображені в оригіналі документу, зокрема відстуні підписи клієнта та відтиски печаток. А отже вказані обставини свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, відповідно до договору факторингу.

Стосовно наданих позивачем розрахунків заборгованості адвокат Калінін С.К. зазначає, що у матеріалах справи містяться лише розрахунки заборгованості, підготовлені працівниками ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у яких відсутні будь - які пояснення щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні будь - які дані стосовно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором. Окрім цього, у вказаних розрахунках взагалі не містяться жодні підписи, печатки з даними первісних кредиторів, а також вказані розрахунки не містять жодної інформації про нарахування заборгованості та не вказна відсоткова ставка, за якою здійснюється нарахування. Також позивачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б прямо чи опосередковано свідчили б, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачці та матеріали справи не містять доказів на підтвердження реєстрації відповідачки в інформаційно - телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи, жодних інших заяв чи клопотань суду не подав, при цьому, в позовній заяві від 18.10.2024 представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце судового засідання, в судове засідання 10.12.2024 не з`явилася, а також жодних інших заяв чи клопотань, окрім відзиву на позовну заяву, до суду не подала.

Розглянувши матеріали справи № 141/703/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Щодо договору позики № 76667674 від 07 листопада 2023 року.

07.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76667674, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.

Згідно пунктів 2.1-2.3 договору сума позики складає 16000,00 грн, дата надання позики - 07.11.2023, строк надання позики - 30 днів, дата повернення позики - 06.12.2023, знижена процентна ставка в день - 2,5%, базова процентна ставка в день - 0,625%, процентна ставка за понадстрокове користування становить 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики становить 19000,00 грн.

Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з додатку № 1 до договору позики № 76667674 від 07.11.2023, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит, а саме дату видачі кредиту - 07.11.2023, чисту суму кредиту - 16000,00 грн, проценти за користування кредитом 3000,00 грн, кінцеву дату платежу - 06.12.2023 та загальну вартість кредиту у розмірі 19000,00 грн.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Фактор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання акту прийому передачі відповідного реєстру боржників зобов`язується направити простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно додатку № 3 до договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом права вимоги заборгованості фактору (п. 1.3 договору факторингу).

28.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, відповідно до якої сторони погодились внести зміни до п.1.3 договору, а саме: клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

11.07.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 22 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 22 від 11.04.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 49150,00 грн, з яких 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 76667674 від 07.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 за період із 11.04.2024 по 30.09.2024 не погашена та становить 49150,00 грн, з яких 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо договору про споживчий кредит № 100318229 від 29 березня 2024 року.

29.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 100318229.

Згідно п.п. 1.2 - 1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 9000,00 грн, кредит надається загальним строком на 345 днів з 29.03.2024

Комісія за надання кредиту складає 1035,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 547,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду (пункти 1.5.1 - 1.5.3 договору).

Відповідно до п. 1.6 договору тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Як убачається із додатку №1 до договору про споживчий кредит № 100318229 від 29.03.2024, сторони погодили графік платежів за даним договором, а саме дату видачі кредиту - 29.03.2024, суму кредиту - 9000,00 грн, проценти за користування кредитом - 60682,50 грн, кількість днів у розрахунковому періоді - 345, комісію за надання кредиту - 1035,00 грн, загальну вартість кредиту - 70717,50 грн.

При цьому, згідно додатку № 2 до договору про споживчий кредит № 100318229 від 29.03.2024, ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 100318229, в якій просила ТОВ «Мілоан» надати їй кредит для задоволення особистих потреб, що не суперечить закону на умовах: сума кредиту - 9000,00 грн, валюта - українські гривні, загальний строк кредитування - 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 547,50 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строк кредитування - 912,50 відсотків річних, комісія за надання кредиту - 11,50% від суми кредиту, періодичність здійснення платежів: в перший період - 15 днів, далі кожні 15 днів згідно графіку платежів, розмір періодичного платежу - згідно графіку платежів, платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту MASTERCARD DEBIT WORLD НОМЕР_1 , банк, що випустив картку - НОМЕР_2 .

30.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30072024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату, а ТОВ «Мілоан» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан».

30.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 30.07.2024 до договору факторингу №30072024/2 від 30.07.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 37872,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24813,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 3024,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 100318229 від 29.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 за період із 30.07.2024 30.09.2024 не погашена та становить 37872,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24813,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 3024,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України зобов`язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Досліджуючи наявні у справі № 141/703/24 докази, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що договір позики №76667674 укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 07.11.2023 та кредитний договір №100318229, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29.03.2024, є такими, які укладені в електронній формі шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Разом з цим, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підтвердження позовних вимог не надано суду доказів перерахування ОСОБА_1 первісними кредиторами (ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан») грошових коштів на виконання укладених з громадянкою ОСОБА_1 договорів.

Також позивачем, не надано суду реєстр боржників №22 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, підписаного уповноваженими особами ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», яким би підтверджувалося набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за договором укладеним з вказаним товариством та ОСОБА_1 .

Наданий ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви витяг з реєстру боржників №22 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 не є належними та допустимими доказом відступлення права вимоги, оскільки вказаний витяг містить підпис лише представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», який сформував цей витяг.

Не надано позивачем суду реєстр боржників до договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024, підписаного уповноваженими особами ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан», яким би підтверджувалося набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за договором укладеним з вказаним товариством та ОСОБА_1 .

Наданий ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024, не є належними та допустимими доказом відступлення права вимоги, оскільки вказаний витяг містить підпис лише представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», який сформував цей витяг.

У долучених до позовної заяви розрахунках заборгованості за укладеним між відповідачем та первісними кредиторами (ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан») договорами, лише зазначено розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками, проте, позивачем не доведено за який саме період нараховано заборгованість за відсотками за вказаними договорами, яку просить стягнути позивач на свою користь, що унеможливлює перевірити нарахування в межах строків дії договорів та відповідно до узгодженої сторонами відсоткової ставки.

Крім того, за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» повинно було передати ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан» грошові кошти (ціну продажу), проте доказів на підтвердження сплати цих коштів за отримання права вимоги до ОСОБА_1 , у визначені ст. 83 ЦПК України строки позивачем надано не було.

Не надано також доказів на підтвердження сплати коштів за отримання права вимоги до ОСОБА_1 за договорами факторингу укладеними між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних крудитів» й ТОВ «Мілоан».

Враховуючи наведене та доводи представника відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердженя позовних вимог, тому позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 в розмірі 49150,00 грн, з яких: 13600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35550,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також заборгованість за кредитним договором № 100318229 від 29.03.2024 в розмірі 37872,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24813,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 3024,00 грн - сума заборгованості за пенею, задоволенню не підлягає.

В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18 вказано, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір єпервинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».Згідно з вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

Однак, представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише розрахунки заборгованості за договором позики № 76667674 від 07.11.2023 та кредитним договором № 100318229 від 29.03.2024, без виписки про рух коштів по рахунку, а також без документа, який підтверджує отримання відповідачкою суми грошових коштів у користування, тобто доказів про зарахування цієї суми на рахунок відповідачки первісним кредитором.

На думку суду, сам по собі наданий розрахунок заборгованості, який виконувався працівником позивача, не може слугувати доказом виникнення та існування між первісним кредитором та відповідачем кредитних відносин.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі матеріалів, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, то понесені позивачем витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст.1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат відповідачем було надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 06.11.2024, додаток № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 06.11.2024, додаток № 2 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 06.11.2024 (акт виконаних робіт (наданих послуг)) із найменуванням послуг та їх вартістю у загальному розмірі 9000,00 грн, платіжна інстукція № @2PL995058 від 08.11.2024, призначення платежу - сплата надання професійної правничої (правової) допомоги згідно договору № б/н/24 від 06.11.2024 ( ОСОБА_1 ), сума - 4500,00 грн та платіжна інстукція № @2PL579576 від 10.12.2024, призначення платежу - сплата надання професійної правничої (правової) допомоги згідно договору № б/н/24 від 06.11.2024 ( ОСОБА_1 ), сума - 4500,00 грн.

На підставі зазначеного, представник відповідачки адвокат Калінін С.К. просить суд відшкодувати відповідачці у рамках даної цивільної справи 90000,00 гривень понесених відповідачем витрат за надання професійної правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи обставини, зазначені у відзиві, а також відмову в задовленні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає за доцільне стягнути із позивача на користь відповідачки витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 9000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України та ст.ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1082 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014, адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари Київської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок).

Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 14 грудня 2024 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014, адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, 07400).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя О.М. Слісарчук