Справа  № 2-а-2727/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.07.2011 року                                                                               м. Ужгород

          Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого  судді  Деметрадзе Т.Р., при секретарі Секереш О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді про нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги. В позовній заяві зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни та з 1 січня 2006 року йому до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка виплачувалась, в кращому випадку у розмірі 10 %.

У порядку досудового врегулювання спору він звернувся до відповідача з проханням нарахувати і виплатити йому ці грошові кошти, однак всупереч положенням ст. 22 Конституції України, відповідач, як орган владних повноважень відмовив йому у гарантованому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», праві.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 09.07.2007 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплатити на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по теперішній час, а також в подальшому.

Представник відповідача надіслав суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає фінансове забезпечення державних соціальних гарантій за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка залишається чинною на сьогодні встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,1 гривні, з 1 липня –48,2 та  1 жовтня –49,8 гривні.  

Саме в таких розмірах зазначені виплати управлінням ПФУ в м. Ужгороді і проводились у 2008 році і по нині.

Вказує, на наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, яка полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для даних цілей.

Крім цього вважає, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, що є підставою згідно до ст. 100 КАС України для залишення позову без розгляду.

Просить в задоволенні позову відмовити і справу розглянути у його відсутності.

В судове засідання позивач не з’явився. Водночас подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, натомість подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6, 7 вказаного Закону  дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Позивач ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію, що стверджується даними його паспорту громадянина України та пенсійного посвідчення, тобто є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України  «Про соціальний захист дітей війни».

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не може бути прийняте до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, так як ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене, дане питання  врегульоване чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Законами України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та «Про Державний бюджет на 2011 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася, а відтак вимоги позивача підлягають до задоволення.

Окрім вказаного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути невизнані, порушені або оспорювані права, свободи чи інтереси особи, а наявність факту порушення у майбутньому встановити не можливо.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 23 травня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та здійснити її виплату.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України  адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється  ухвала.

Разом з цим, враховуючи наведені позивачем причини пропущення строку звернення до суду, зокрема те, що він звертався з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства ще в липні 2010 року, однак провадження у справі було закрито, у зв’язку з прийняттям рішення Конституційним судом від 09.09.2010 року, яким визначено компетенцію адміністративних судів щодо розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду як пропущений з поважних причин.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.58, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 6 , 11 , 71 , 72, 100, 122 ч.3 , 159-163 КАС України , суд

  П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 23 травня 2011 року та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді  провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 23 травня 2011 року з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду  через Ужгородський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя                                                                                                        Т.Р. Деметрадзе