Справа № 2-1765/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р.                                                                       м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого          судді Деметрадзе Т.Р.

при секретарі                   Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкком»про стягнення безпідставно набутої суми,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкком»про стягнення безпідставно набутої суми.

У позові зазначила, що в лютому 2011 року вона звернулась до відповідача з метою отримання юридичної допомоги по справі за позовом її чоловіка ОСОБА_2 до неї про розірвання шлюбу. Домовившись про надання юридичної допомоги вона посвідчила довіреність на представництво її інтересів працівниками ТОВ ЮК «Юкком»та того ж дня внесла суму авансу в розмірі 5 000 гривень на рахунок відповідача. Жодного договору про надання послуг між нею та відповідачем укладено не було. Оскільки з моменту внесення нею коштів минув майже місяць, а жодних юридичних послуг вона не отримала, на її прохання договір укладено не було, вона зрозуміла, що її обманюють, а тому 07.03.2011 року відмовилась від співпраці з ТОВ ЮК «Юкком»шляхом скасування нотаріально посвідченої довіреності на представництво її інтересів. Незважаючи на її неодноразові вимоги, гроші в розмірі 5 000 гривень їй повернуті не були. Вважає, що відповідач набуло належну їй грошову суму без достатньої правової підстави, так як письмового договору про надання юридичних послуг між ними укладено не було, а в усній формі цей правочин не міг бути укладений. Оскільки взаємні цивільні права та обов’язки у сторін не виникли, правова підстава для набуття та збереження майна відсутня. Просить стягнути з відповідача на її користь 5 000 гривень безпідставно набутих коштів.

В свою чергу, відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказує, що посвідчення позивачем довіреності на представництво її інтересів працівниками ТОВ ЮК «Юкком»та оплата суми авансу в розмірі 5 000 гривень, підтверджують наявність правовідносин між позивачем та відповідачем. Для договорів про надання послуг не передбачена обов’язкова письмова форма, тому недодержання письмової форми при укладенні договору про надання послуг не має наслідком недійсність даного договору. Враховуючи, що позивач принесла довіреність та внесла готівку в касу товариства вже в кінці робочого дня 17.02.2011 року, договір про надання юридичних послуг не був ще виготовлений, тому вони домовились підписати його пізніше. Зазначив, що в період з 17.02.2011 року по 07.03.2011 року ним були виконані наступні роботи: вивчення матеріалів справи в суді, надання юридичної консультації, збір інформації щодо наявного майна у спільній сумісній власності подружжя, складання зустрічної позовної заяви, представлення інтересів ОСОБА_1 в суді, ведення переговорів з метою врегулювання спірних питань та складання мирової угоди.

У відповідь на дане заперечення позивач подала суду відзив на нього в якому вказує, що наслідком недодержання письмової форми договору в даному випадку є його нікчемність. Стосовно надіслання запитів до відповідних організацій, то вказана інформація їй як замовнику надана не була, тобто зумовлену послугу вона не отримала. На судових засіданнях в якості її представника відповідач не був. Зустрічна позовна заява, яку працівник ТОВ «Юкком»ОСОБА_3 подав до суду в її інтересах, у зв’язку з недоліками, була залишена без руху та в подальшому повернута їй, що ще раз свідчить про те, що юридичних послуг вона не отримала.    

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, в обгрунтування навела обставини, викладені у позовній заяві та відзиві на заперечення, просить позов задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив посилаючись на викладені у письмовому запереченні проти позову обставини.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в лютому 2011 року звернулась до ТОВ ЮК «Юкком»з метою отримання юридичної допомоги по справі за позовом її чоловіка ОСОБА_2 до неї про розірвання шлюбу.

В зв’язку з цим, нею на користь відповідача було внесено 5 000 гривень за надання юридичних послуг, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № 13 від 17.02.2011 року, а також видано нотаріально посвідчену довіреність на представництво її інтересів в суді,                ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до довідки № 1261 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним Управлінням статистики у Закарпатській області значиться Товариство з обмеженою відповідальністю юридична компанія «Юкком», керівник ОСОБА_3, вид діяльності –адвокатська діяльність.

Зі змісту, дослідженого в судовому засіданні, проекту договору про надання юридичних послуг між ТОВ ЮК «Юкком»та ОСОБА_1 від 17.02.2011 року вбачається, що послуги за цим договором включають до себе представництво інтересів замовника підрядником в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області по цивільній справі про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та розподіл спільного майна. Відповідно до п.п. 3.1 та 9.1. він набуває чинності з моменту отримання підрядником від замовника суми вказаної в п. 3.1. даного договору.

Таким чином, позивач сплативши 5 000 гривень на рахунок стягувача та видавши йому довіреність вчинила необхідні дії спрямовані на виконання договору, разом з тим не підписала його.

Суд, не бере до уваги доводи позивача про те, що жодних юридичних послуг вона не отримувала, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні, наступними доказами.

Наявною в матеріалах цивільної справи, копією зустрічного позову, яка підписана                  ОСОБА_1, стверджується, що остання 22.02.2011 року зверталася до Ужгородського міськрайонного суду до ОСОБА_2 з вимогами про залишення дитини на проживання з нею, стягнення аліментів на утримання дитини, та розподіл майна. Водночас, в позові зазначено, що від її імені на підставі довіреності діє представник ОСОБА_5

Крім цього, факт виконання відповідачем умов договору та відповідно надання юридичних послуг стверджується: проектом заяви про укладення мирової угоди, який підписаний ОСОБА_2 від 28.02.2011 року, адвокатськими запитами № 8, 9, 10 від 18.02.2011 року, які надсилались відповідним установам, з метою отримання інформації про майно належне ОСОБА_2, а також відповідями на них.

          Таким чином, під час розгляду справи, судом встановлено, що між сторонами існували правовідносини пов’язані з наданням юридичних послуг.

Однак, відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 07.03.2011 року ОСОБА_1 скасувала довіреність видану на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на представництво її інтересів в судових та правоохоронних органах, посвідчену 17.02.2011 року за реєстром № 255 і такими діями відмовилась від надання їй послуг.

          Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК України. Разом з цим, ч. 1 ст. 218 цього ж Кодексу передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

          Враховуючи наведене, суд констатує, що підстав для застосування норм ст. 1212 ЦК України до правовідносин, які склалися між сторонами не має.     

          В силу вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Водночас, доводи позивача про безпідставність набуття відповідачем коштів, в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження, а тому, у задоволенні її позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України,  

Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкком»про стягнення безпідставно набутої суми - відмовити.

  Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

   Суддя                                                                                                             Т.Р. Деметрадзе