_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-566/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011   року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді                     Непоради М.П.

при секретарі                               Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВД в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій противоправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №328978 від 23 січня 2011 року, посилаючись на те, що 21 січня 2011 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього було накладено стягнення у розмірі 255 гривень за постановою, складеною відповідачем незаконно.

Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, надав письмові заперечення на позов, з яких вбачається, що відповідач діяв правомірно через порушення позивачем ПДР та просив розглянути справу у відсутності представника відповідача

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивач про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення таким, що підлягає задоволення, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України та КУпАП.    

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 21 січня 2011 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього було накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 гривень. Як вбачається, така відповідальність настала внаслідок порушення вимог знаку 5.1.16 «Напрямки руху по смугам», передбаченого Правила дорожнього руху, затв. Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, та ч.1.ст.122 КУпАП.

          Так з пояснень позивача вбачається, що він керуючи автомобілем "Фольксваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1, на площі10 квітня (напрямок на пр. Шевченка, рухався з вул. Посмітного, Генуезької, у напрямку до пр.Шевченка по середній смузі, минув пам’ятник, торговий центр «Сади Победи», коли співробітник ДАІ зупинив його і сповістив про порушення вимог знаку. На цьому відрізку дороги (біля пам’ятника, напроти торгового центру «Сади Победи») відсутня розмітка 1.7 (відповідно до ПДД), тобто переривчата лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками), що розділяє крайню ліву від середньої смуги. Розташування свого автомобілю позивача визначив з урахуванням ширини проїзної частини напрямку руху, габаритів транспортного засобу, а також інтервалів між своїм  автомобілем та іншими транспортними засобами, що знаходилися поруч (відповідно до п.11.1. ПДД). Інші смуги, які визначали би порядок руху по смугах на цьому відрізки відсутні. Позивач прямував відповідно до вимог знаку 5.1.16.

          Відповідач надав суду свої заперечення щодо адміністративного позову.

          З заперечень на позов та відеозапису не вбачається зафіксованого правопорушення позивачем. Крім того, на цій ділянці дороги дійсно відсутня розмітка.

Відповідно до ст.ст.245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Так, враховуючи викладене, та з протоколу та постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили що в діях позивача є ознаки проступку, за який встановлено адміністративну відповідальність.

          Слід також зазначити, що відеозапис нібито порушення було здійснено відеокамерою не є одним із технічних засобів, що повинні використовуватися в підрозділах Державтоінспекції МВС відповідно Наказу МВС України від 01 березня 2010 року №33.

          Відповідно до п.20.2 Інструкції щодо питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби  МВС від Державтоінспекції МВС (Наказ МВС України від 27.03.2009 року, №111) забороняється застосування засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічні повірки або мають свідоцтво про таку повірку,термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

          Згідно зі ст. 251.КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          В зв’язку тим, що відеозапис було отримано не технічним записом, що повинен використовуватися в підрозділах Державтоінспекції МВС, тому такий запис, враховуючи положення ст.251 КУпАП, не можна вважати належним доказом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач допустив неповноту і однобічність при з’ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу  розмірі 255 гривень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст..52 Закону України «Про дорожній рух»контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить Управління ДАІ ГУМВД в Одеській області). В свою чергу, Державтонспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затв. Постановою КМ України від 14.04.1997 року №341.

Безпосередній контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекції, до повноважень яких входить притягнення винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 3,6,7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», затв. наказом МВС України від 27.03.2009 року №111, працівник ДПС зобов’язаний досконало знати ПДД та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку, передбаченому чинним законодавством.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави має право на те, щоб працівники  Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень,які визначені вищезазначеними нормативними актами.

В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків своїх дій (протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення).

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно, перевіривши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні (постанові) суду повністю відображені  обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення (постанова) про справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність  спірних правовідносин, його конкретний змісті в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, і підлягають примусовому виконанню.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, дійшов до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження –закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВД в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову в праві про адміністративне правопорушення ВН №328978 від 23 січня 2011 року складену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень - скасувати.

Постанова суду у справах з приводу рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності  є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                      Непорада М.  П.           

 ,