ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р. | № 33/43 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Грека Б.М., Дерепи В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Дочірнього підприємства ДАК “Ліки України” Харківська аптечна база |
на ухвалу | від 30.06.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 33/43 |
за позовом | Дочірнього підприємства ДАК “Ліки України” Харківська аптечна база (надалі –Підприємство) |
до | КП “Фармація” |
про | стягнення 2904,36 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - не з’явились |
від відповідача | - не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. (суддя Разіна Т.І.) в позові відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2006 р. (судді: Науменко І.М., Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) з посиланням на ст. ст. 86, 93 ГПК України Підприємству відмовлено у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р., а скаргу повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виносячи ухвалу апеляційний господарський суд виходив з того, що в силу ч. 2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а Підприємство цей присічний строк пропустило.
Із вказаним висновком погодитись не можна, оскільки останній суперечить матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Оскаржуване в апеляційному порядку рішення прийняте 23.03.2006 р. (а. с. 37-38), а апеляційну скаргу Підприємством подано до закінчення передбаченого ч. 2 ст. 93 ГПК України трьохмісячного строку, що підтверджується: описом вкладення у конверт та касовим чеком (06.06.2006 р.), які свідчать про надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги (а. с. 65-66); відбитком на першому аркуші апеляційної скарги штампу вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області (13.06.2006 р.), через який апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції (а. с. 63). Господарський суд Дніпропетровської області листом від 16.06.2006 р. в порядку ч. 3 ст. 91 ГПК України надіслав апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду (а. с. 51).
В обґрунтування заявленого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги Підприємство посилалось на одержання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. лише 10.05.2006 р.
Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду цим вимогам не відповідає.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку в даному випадку, який стався внаслідок несвоєчасного отримання оскаржуваного рішення, не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.
Таким чином, апеляційний господарський суд, всупереч ст. 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України та ст. 107 ГПК України сторона у справі має право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, або подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили.
В касаційній скарзі Підприємство просить скасувати також рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. Проте, колегія суддів позбавлена можливості здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в касаційному порядку, оскільки оскаржувач самостійно обрав процедуру оскарження рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу на рішення, а також касаційну скаргу на ухвалу апеляційного господарського суду, якою апеляційну скаргу до апеляційного провадження не прийнято.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства ДАК “Ліки України” Харківська аптечна база задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2006 р. у справі № 33/43 скасувати.
Справу передати для розгляду Дніпропетровському апеляційному господарському суду.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Б. Грек
В. Дерепа