Справа № 2-50/08       

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28  лютого  2008  року    Широківський  районний  суд  Дніпропетровської  області  у  складі: головуючого  судді:      Шевченко О.В., 

при  секретарі:                            Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в  смт.  Широке цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про  відшкодування  майнової  та  моральної  шкоди,  заподіяної  ДТП, 

                                                                  ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся  до  суду  з  позовом  до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в  розмірі  6097,67  грн.  та моральної шкоди  в  розмірі  3 000,  заподіяних  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди,  судові  витрати  в  сумі   99,50  грн.   В  подальшому  позовні  вимоги  змінив та  просив  суд   стягнути  на  його  користь   відшкодування  майнової  шкоди  у  сумі      7302,40  грн., судові  витрати  у  сумі  111,55  грн.,  моральну  шкоду  у  сумі  3000  грн.

В  обгрунтування  своїх  позовних  вимог  позивач  посилається  на  те, що  30.03.2006  року  о  15.00  годині  на  вул.. Далекосхідній  в  смт.  Широке  Дніпропетровської  області  сталося  зіткнення  автомобіля  ВАЗ-2101,  д/н  НОМЕР_1, під  керуванням  відповідача  та  ВАЗ-21099,  д/н  НОМЕР_2,  під  керуванням  позивача,  який  проводив  випередження  транспортного  засобу  відповідача,  пов'язаного  із  виїздом  на  смугу  зустрічного  руху  (обгін).  В  результаті  зіткнення  обидва  автомобілі  зазнали  пошкоджень.  Постановою  Широківського  районного  суду  Дніпропетровської  області  відповідача  визнано  винним  у  вчиненні  правопорушення,  передбаченого  ст.ст.  124,  130  ч. 1  КУпАП  та  встановлено,  що  відповідач  здійснював  керування  автомобілем  у  стані  сп'яніння.  Добровільно  відшкодувати  шкоду  відповідач  відмовився.  Ремонт  автомобіля  позивач  здійснював  за  власний  кошт.  З  урахуванням  наведеного,  позивач  просив  стягнути  на  його  користь понесені  ним  витрати:  витрати  на  проведення  незалежної оцінки  вартості  ушкоджень  у  розмірі  380  грн.,  витрати  на  евакуатор  щодо  транспортування  пошкодженого  атом біля  до  місця  проведення  ремонтно-відновлюваних  робіт  у  розмірі  260  грн.,  витрати  на  поштові  повідомлення  у  сумі  5,20  грн.  (по  2,60  грн.  за  кожне),  транспортні  витрати  у  розмірі  437,97  грн.   (витрати  на  паливо  при  пересуванні  м.  Кривий  Ріг  у  пошуках  автозапчастин  та  транспортування  їх  до  ремонтного  підприємства),  витрати  на  придбання  автозапчастин  у  сумі  3160,20  грн.,  витрати  на  ремонтно-відновлювані  роботи  щодо  ушкодженого  автомобіля  у  сумі  3060  грн.  Крім  того,  просив  стягнути  з  відповідача  на  його  користь  моральну  шкоду  у  розмірі  3000  грн.,  посилаючись  на  те, що  в  результаті  ДТП  зазнав  нервових  переживань,  душевних  страждань  через  протиправну  поведінку  відповідача,  пошкодження  автомобіля.  В  момент  зіткнення  позивач  відчув  сильний  страх.  Декілька  годин  після  ДТП  не  міг  прийти  до тями,  перебував  у  шоковому  стані.  Після  ДТП  він  втратив  душевний  спокій  та  рівновагу,  погіршився  сон,  відсутній  апетит.  Йому  прийшлося  докладати  додаткові  зусилля  для  організації  свого  життя,  витратив  зусилля  та  час  на  пошуки  запчастин,  ремонтних  підприємств.  Відчув  переживання  і  у  зв”язку  з  проведенням  ремонтних  робіт.  Внаслідок  ДТП  було  порушено  його  нормальне  життя.  Йому  прийшлося  відкласти   власне   весілля  на   літо  2006  року.  позивачу  прийшлося  відмовитися  і  від  подорожі  з  дружиною після  весілля.  Первісні  почуття  змінилися  на  відчуття  образи  та  розчарування.  Додаткові  переживання  він  переживає через  необхідність  захисту  своїх  прав  в  суді,  участь  у  тривалому  розгляді  справи.  Також  позивач  просив  стягнути  з  відповідача  на  його  користь  судові  витрати,  понесені  ним.

В  судовому  засіданні  позивач  свої  змінені  позовні  вимоги та  їх  обгрунтування,  викладені  в  позовних  заявах підтримав  та  просив  суд  їх  задовольнити.  

            Відповідач  позов не визнає і суду пояснив, що  автомобіль  під  його  керуванням  дійсно  вдарив  автомобіль  позивача,  однак  його  вини  в  ДТП  немає.

            Представник  відповідача  позов  не  визнав  та  суду  пояснив,  що  вина  в  ДТП  є  у  обох  сторін.

Суд,  вислухавши  пояснення позивача, відповідача,  представника  відповідача,  показання  свідків,  дослідивши  матеріали  справи  в  сукупності,  приходить  до  висновку,  що  вимоги  позивача підлягають  частковому задоволенню,  оскільки  відповідно до           ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судовим  розглядом  встановлено,  що  30.03.2006  року  ОСОБА_2.  в                  смт.  Широке  по  вул..  Далекосхідній  керував  автомобілем  ВАЗ-2101,  д/н  НОМЕР_1,  в  стані  алкогольного сп'яніння,  при  цьому  скоїв  зіткнення  з  автомобілем  ВАЗ 21099,          д/н НОМЕР_2, під  керуванням  ОСОБА_1.  який  рухався  зустрічною  смугою,  при  цьому  виконував  маневр  обгону.  Обидва  автомобілі  отримали  пошкодження.  

Відповідно  до постанови  Широківського  районного  суду  Дніпропетровської  області  від  10.04.2006  року (а.с.  32)  винним  у  ДТП  визнаний  ОСОБА_2,  який  не урахував  дорожню  обстановку  і  не вибрав безпечної  дистанції  та  безпечного інтервалу,  тобто  порушив  п.п.  2.9а,  10.1,  14.3  Правил  дорожнього  руху.  Постанова  набрала  законної  сили.

В  даному  ДТП  винним  є  відповідач  ОСОБА_2.,  оскільки  зазначена  постанова  суду  є  преюдиціальною  для  суду,  який  розглядає  цю  справу.  Це  випливає  з  положення  ч. 3  ст. 61  ЦПК  України,  яка  вказує,  що  обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у  адміністративній  справі,  що  набрало  законної  сили,  не  доказуються  при  розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть  участь  ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці  обставини.

Винність  відповідача у  скоєнні  ДТП підтверджується також Висновком  експерта                  № 70/27-580  від  27.09.2007  року  (а.с.  198-200).

Таким  чином,  вина  у  скоєнні  ДТП  ОСОБА_2.  доведена  і  доказуванню  підлягає  лише  розмір  шкоди.

Відповідно  до  ст. 1166  ЦК  України  майнова  шкода,  завдана  майну  фізичної  особи,  відшкодовується  в  повному  обсязі  особою,  яка  її  завдала.

Згідно    Звіту  № 18   про  оцінку  дорожнього  транспортного засобу   від  13.04.2006  року  (а.с.  12-28),  матеріальна  шкода,  заподіяна власнику  автомобіля  ВАЗ-21099,  реєстраційний  номер  НОМЕР_2,  складає  6097,67  грн.

            З  матеріалів  справи  вбачається,  що  власником  автомобіля ВАЗ-21099,  реєстраційний  номер  НОМЕР_2  є  ОСОБА_1.  (а.с.  33-34,  122),  а  автомобілем   ВАЗ-2101,  д/н  НОМЕР_1,  володів  та  користувався  на  час ДТП ОСОБА_2.  на підставі  довіреності  від  19.06.2004  року,  виданої  ОСОБА_3.  (а.с.  52,  53,  143).

            Позивач  просить  стягнути  з  відповідача  на  його  користь  наступні  витрати-збитки:

-     витрати  на  проведення  незалежної оцінки  вартості  ушкоджень  у  розмірі                380  грн.  (підтверджується  квитанцією  № 067888  від  05.04.2006  року та  Актом  прийоми-передачі  виконаних  робіт  від  13.04.2006  року - а.с.  29,  30); 

-     витрати  на  евакуатор  щодо  транспортування  пошкодженого  автомобіля  до  місця  проведення  ремонтно-відновлюваних  робіт  у  розмірі  260  грн.  (договором  на  проведення  незалежної  експертної  оцінки  дорожнього  транспортного  засобу  від  05.04.2006  року  та  квитанцією  № 747916  від  06.04.2006  року - а.с. 80,  81);

-     витрати  на  поштові  повідомлення,  направленого  позивачем  відповідачу  у  сумі  2,60  грн.  (чеком  на  суму  2,60  грн.  та  службовим  повідомленням - а.с.123,  124);

-     транспортні  витрати  у  розмірі  437,97  грн.   (витрати  на  паливо  при  пересуванні  м.  Кривий  Ріг  у  пошуках  автозапчастин  та  транспортування  їх  до  ремонтного  підприємства  підтверджується  чеками - а.с. 114-120).  Той  факт,  що  ці  витрати  дійсно  пов”язані  з  пошуком  та  придбанням  запчастин,  підтверджується  товарним  чеком  від  06.04.2006  року  (а.с. 87),  товарними  чеками  від  07.04.2006  року  (а.с. 90,  93),  замовленням   від  07.04.2006  року  (а.с. 110),  товарним  чеком    від  11.06.2006  року  (а.с.  94),  замовленням  від  12.04.2006  року  (а.с.  109),  товарним  чеком  від  25.04.2006  року  (а.с.  100);

-     витрати  на  придбання  автозапчастин  у  сумі  3160,20  грн.  підтверджуються  розрахунковими  квитанціями  від  23.05.2006  року  (а.с.  83),  від  12.04.2006  року  (а.с. 84),  товарними  чеками  від  06.04.2006  року  (а.с.  87),   від  07.04.2006  року  (а.с. 90,  93),  від  11.06.2006  року  (а.с.  94),  від  15.04.2006  року  (а.с.  97),  від  25.04.2006  року  (а.с.  100),  квитанцією  та  накладною  (а.с.  102-103);

-     витрати  на  ремонтно-відновлювані  роботи  щодо  ушкодженого  автомобіля  у  сумі  3060  грн.,  підтверджуються  замоленими  від  25.05.2006  року  (а.с.  107),  від  24.05.2006  року  (а.с.  108),  від  12.04.2006  року  (а.с.  109),  від  09.04.2006  року  (а.с.  110),  від  18.05.2006  року  (а.с.  111).

            Оскільки відповідач  не  заперечує проти вказаних сум збитків суд приймає їх.  

Позовні  вимоги   щодо  відшкодування  майнової  шкоди  підлягають  задоволенню  у  сумі  7171,80  грн.,  в  іншій  частині позовні  вимоги  не  підлягають  задоволенню,  оскільки  суд  не  враховує  чек  на  суму  49,97  грн.,  на  якому  не  можливо  встановити  точну  дату  придбання  товару  через  практично  повне  зникнення  написів,  не  враховується  і  чек  на  суму  в  79  грн.,  оскільки  позивачем  не  було  надано  доказів  щодо  поїздки  14.04.2006  року  за  запчастинами.  Також  суд  відмовляє  у  задоволенні  позовної  вимоги  щодо  відшкодування  витрат  на  пересилку  листа  у  сумі  2,60  грн.,  оскільки  позивачем  не  надано  доказів  їх  сплати  у  сумі  2,60  грн.

Відповідно  до  ст.  23   ЦК  України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої  внаслідок порушення її прав.

Як  випливає  з  положень  ст. 1167   ч. 1 ЦК  України    моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.     

Шкода  заподіяна  позивачу  внаслідок  вчинення  відповідачем  правопорушення.

Враховуючи  викладене,  а  також показання  свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., те, що  відповідно  до  довідки  від  17.01.2007    року  (а.с. 106),   листа  № 208  від  21.02.2008  року  (а.с.  215)  позивач  в  період  з  20.04.2006  року  по  05.05.2006  року  проходив  амбулаторне лікування  у  психіатра  Широківської  ЦРЛ  з  діагнозом:  депресивний  стан  в  межах  гострої  реакції  на  стрес.  Хворобливі  прояви  виникли  після  ДТП, те,  що внаслідок ушкодження автомобіля  позивача  було порушено його право  власності  і  у  нього  сталися  істотні  вимушені  зміни  у  його  життєвих   стосунках, планах,  порушився   його  нормальний ритм життя, що потребувало від нього додаткових зусиль,  він  вимушений  тривалий  час  доводити  винність  відповідача, пережив  додаткові  нервові  переживання. результаті  ДТП  зазнав  нервових  переживань,  душевних  страждань  через  протиправну  поведінку  відповідача,  пошкодження  автомобіля,  в  момент  зіткнення  позивач  відчув  сильний  страх, після  ДТП  він  втратив  душевний  спокій  та  рівновагу,  погіршився  сон,  втратив  апетит,    зважаючи  на характер правопорушення,  глибину фізичних та  душевних  страждань  позивача, ступеня вини відповідача, який  завдав моральної шкоди,  керуючись  принципом  справедливості  та  розумності, суд  вважає  можливим  задовольнити  частково  позовні  вимоги  позивача  в  частині  відшкодування  моральної  шкоди,  а  саме  у  сумі  2000  грн.,     в  іншій  частині  позовні  вимоги  не  обґрунтовані  в  достатній  мірі  і  не  підлягають  задоволенню. 

            Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на  користь якої ухвалено рішення,  суд  присуджує  з  другої  сторони  понесені нею і документально  підтверджені  судові  витрати.  Якщо  позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві  пропорційно   до   розміру   задоволених   позовних    вимог,    а  відповідачеві - пропорційно до  тієї  частини  позовних  вимог,  у  задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так,  позивачем  при  зверненні  з  позовом  до  суду  та  при  зміні  позовних  вимог  було  сплачено  судовий  збір  у  розмірі  61  грн.  (квитанція  №  192  -  а.с. 3),  8,50  грн.  (квитанція  № 194 - а.с. 5),  12,05  грн.  (квитанція  №58841 - а.с.  82),  витрати  на  інформаційно - технічне  забезпечення  розгляду  справи  у  розмірі  30  грн.  (квитанція          №  196 - а.с.  4).  Враховуючи  те,  що  позовна  вимога  щодо  відшкодування  майнової  шкоди  задоволена  судом  на  98,19 %,  позовна  вимога  щодо  відшкодування  моральної  шкоди - на  33,3 %,  а  загалом  усі  позовні  вимоги  задоволено  на  89 %,  сума  судових  витрат,  які  підлягають  стягненню  з  відповідача  на  користь  позивача  складає  101,25  грн.  (71,72  грн. (98,19 %  від  73,05  грн.)+2,83  грн. (33,3%  від  8,5  грн.)+26,7 грн.  (89%  від  30  грн.)).

Вартість  проведеної  автотехнічної  експертизи  № 70/27-580  від  27.09.2007  року  складає  94,15  грн.  (а.с. 197),  тому  з  позивача  на  користь  НДЕКЦ  при  УМВС  України  в  Дніпропетровської  області  підлягає  стягненню  1,71  грн.,  а  з  відповідача - 92,44  грн.

                   Керуючись  ст. ст. 22, 23,  1166,  1167  ч. 1, 1187 ч.2 ЦК України, п.п.  2.9а,  10.1,  14.3  Правил  дорожнього  руху, ст. ст. 61  ч. 3,  88  ч. 1,  212, 213-215 ЦПК України, суд

                                                                  ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1  задовольнити  частково.

Стягнути  з  ОСОБА_2 на  користь  ОСОБА_1  відшкодування майнової  шкоди в  розмірі   7171,8   грн.,  відшкодування  моральної  шкоди  у  сумі  2000  грн.,  судові  витрати  у  сумі  101,25  грн.  

В  задоволенні  іншої  частини  позовних  вимог ОСОБА_1. відмовити  внаслідок  їх  необґрунтованості.

Стягнути  з   ОСОБА_1. на  користь  НДЕКЦ  при  УМВС  України  в  Д/о  (рахунок  № 35223001006725  в  УДКУ  в  Дніпропетровській  області  МФО 805012  ОКПО  25575055)  вартість  автотехнічної  експертизи  № 70/27-580  від  27.09.2007  року  у  сумі  1,71  грн.   

Стягнути  з   ОСОБА_2. на  користь  НДЕКЦ  при  УМВС  України  в  Д/о  (рахунок  № 35223001006725  в  УДКУ  в  Дніпропетровській  області  МФО 805012  ОКПО  25575055)  вартість  автотехнічної  експертизи  № 70/27-580  від  27.09.2007  року  у  сумі  92,44  грн.   

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  подання  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  цього  Кодексу,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                        СУДДЯ                                                                          О.В.ШЕВЧЕНКО