2-а-349/11    

П О С Т А Н О В А

       І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 11.07.2011                                                                               м. Хуст

    Хустський районний суд

11 липня 2011 р.                                                                                   Закарпатської області

                                   в складі: головуючого                Савицький С.А

               при секретарі               Штенгель О.О.

               з участю позивача       ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом

ОСОБА_1

до  завідувача Річанського сектору державної екологічної інспекції

в Закарпатській області Фозекош А.Ф.  

про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення  

В С Т А Н О В И В:

   Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом завідувача Річанського сектору державної екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош А.Ф.  про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Посилається на те, що 24 червня 2010 року завідувачем Річанським сектором державної екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош А.Ф. винесена постанова №130034 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст..82 КУпАП. При цьому на протоколі про адміністративне правопорушення про його складання міститься дата 26 червня 2010 року. Виходить, що постанова винесена раніше, ніж складений протокол про адміністративне правопорушення. В копії виданій позивачу під розписку особисто не міститься підпису особи, яка винесла постанову. В постанові дата набрання чинності 24.06.2010 року, строк пред»явлення виконавчого документа до виконання до 04.07.2010 року, чим також порушено норми чинного законодавства. Позивач вважає, що його вини  немає у зв»язку із відсутністю коштів в сільському бюджеті на благоустрій села та впорядкування чи ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, а також те, що дозвіл на його відкриття надано попереднім сільським головою та депутатським корпусом попереднього скликання. До прийняття сільського бюджету рішенням 32-ої сесії 5-го скликання Монастирецької сільської ради 21.05.2010 року фінансування здійснювалося по тимчасовому  кошторису, при якому видатки здійснювалися по установах лише на захищені статті, а саме – заробітну плату, оплату енергоносіїв, харчування, придбання медикаментів. В прийнятому бюджеті кошти на благоустрій села не були виділені , навіть не в повному обсязі було забезпечено видатки  на заробітну плату по апарату сільської ради, а саме в сумі 47 тис. грн. Чинним законодавством не передбачено, що сільський голова зобов»язаний за свої особисті кошти ( заробітну плату ) здійснювати узаконення сміттєзвалища та його впорядкування. В постанові зазначено, що сміттєзвалище несанкціоноване, однак воно було дозволено ( санкціоноване ) попереднім сільським головою Лемак І.Я. на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Монастирецької сільської ради від 14.07.2005 року. Постанова винесена поспіхом без з»ясування всіх фактичних обставин справи. При винесенні постанови порушено права позивача на підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Фактично за кілька хвилин був складений і акт перевірки, і протокол, і постанова. При накладенні адміністративного стягнення не враховано факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Дана постанова винесена всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 року за №549 «Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб, яка діяла до 31.12.2010 року, де чітко зазначено про те, що застосовувати штрафні санкції до посадових осіб органів місцевого самоврядування лише у разі невиконання припису протягом 30-ти календарних днів. Однак Фозекош А.Ф. проігнорував дану постанову Кабінету Міністрів України і не видав відповідного припису на ліквідацію ( заборону ) даного сміттєзвалища, в разі невиконання якого були підстави для вжиття відповідних санкцій. Дане сміттєзвалище було 26.06.2010 року впорядковано за рахунок особистих коштів позивача. Фактично діями екологічного інспектора позивача примушено витратити свою заробітну плату, що є порушенням його конституційних та трудових прав. Екологічним інспектором не було з»ясовано той факт, що розпорядженням сільського голови за №29 від 17.06.2010 року було включено в порядок денний сесії сільської ради питання «Про заборону подальшого використання стихійного сміттєзвалища в урочищі «Вуллувка». Рішенням 33-ої сесії 5-го скликання Монастирецької сільської ради від 29.06.2010 року заборонено подальше використання сміттєзвалища в урочищі «Вуллувка». Позивач просить суду визнати дії відповідача завідувача Річанським сектором екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош Р.Ф. протиправними та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 24.06.2010 року за №130034.

           В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав  позов, просив його задоволити.

          Відповідач завідувач Річанським сектором екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош Р.Ф. в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

             Виходячи з наявних доказів у  справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 КАС України справу вирішувати без участі відповідача.

 Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов слід   задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводили такі заперечення, що дає підстави суду  вирішувати справу на основі наявних доказів.

           Судом встановлено, що постановою завідувача Річанським сектором державної екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош А.Ф. №130034 від 24.06.2010 року на ОСОБА_1, Монастирецького сільського голову, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст..82 КУпАП. Згідно даної постанови позивачем порушено вимоги ЗУ «Про відходи» тим, що не санкціоновано сміттєзвалище.

            Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі  про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

           На протоколі про адіміністративне правопорушення зазначено дату складання 26.06.2010 року, а на постанові – 24.06.2010 року, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

           КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому відповідач в постанові не зазначив мотивів відхилення пояснень та доводів, на які посилався позивач, не зазначив, якими доказами спростовуються його твердження.

При винесенні постанови відповідачем не дано оцінку поясненням позивача відносно того, що сміттєзвалище було дозволено ( санкціоноване ) попереднім сільським головою Лемак І.Я. на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Монастирецької сільської ради від 14.07.2005 року, а також не враховано посилання позивача на факт  відсутності відповідних бюджетних асигнувань на впорядкування чи ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. Відповідачем не взято до уваги, що згідно розпорядження сільського голови за №29 від 17.06.2010 року було включено в порядок денний сесії сільської ради питання «Про заборону подальшого використання стихійного сміттєзвалища в урочищі «Вуллувка».

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

     За наявних обставин суд приходить до висновку, що оспорювана постанова є необґрунтованою, поскільки при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не було всебічно, повно та об’єктивно досліджено всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 71 ч 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

             Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

               За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

          Керуючись ст.ст.6,18,71,104,138,158-163,181  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

                 Позов задовольнити.

              Постанову завідувача Річанського сектору державної екологічної інспекції в Закарпатській області Фозекош А.Ф., винесену 24.06.2010 року №130034 про накладення штрафу в розмірі 1020 гривень на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст..82 КУпАП – скасувати.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає .

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Савицький С.А.     

11.07.2011