КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2011 № 11/127
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія”
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011
у справі № 11/127 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія”
про стягнення заборгованості
за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія”
до Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited)
про визнання договору недійсним
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – дов. № б/н від 23.02.2011р.
ОСОБА_2. – дов. № б/н від 23.02.2011р.
від відповідача : ОСОБА_3 – дов. № б/н від 08.04.2011р.
ВСТАНОВИВ:
Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія” про стягнення заборгованості.
31.05.2011р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 885 500 доларів США 00 центів основного боргу, 177 100 доларів США 00 центів штрафу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних.
31.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Студія” звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited) про визнання договору недійсним.
07.06.2011р. позивач за первісним позовом подав заяву про відмову від заяви про збільшення розміру позовних вимог від 31.05.2011р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 11/127 первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія” на користь Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited) основний борг у розмірі 762077 доларів США 91 цент, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 6076275,80 грн., штраф у розмірі 177100 доларів США 00центів, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 становить 1412071,43 грн., державне мито у розмірі 3200 доларів США 38 центів.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Студія” на користь Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited) 236 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі № 11/127 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Студія» 123422 доларів США 09 центів основного боргу та 26169 доларів США 74 центи 3% річних припинено на підставі п. 4. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Повернуто з Державного бюджету України на користь Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited) 19 доларів США 62 центи надмірно сплаченого державного мита.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 11/127 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Задовольнити зустрічний позов повністю та визнати недійсним Ліцензійний договір №187/L-UK від 24.11.2009р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Студія» було прийнято до провадження і розгляд справи № 11/127 призначено на 23.08.2011р.
Розпорядженням в.о.Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/13 від 22.08.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.
Через відділ документального забезпечення 11.08.2011р. представником позивача за первісним позовом був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Через відділ документального забезпечення 22.08.2011р. представником позивача за зустрічним позовом було подано клопотання про доручення доказів до справи.
Через відділ документального забезпечення 22.08.2011р. представником позивача за зустрічним позовом було подано клопотання про витребування доказів. Колегія суддів розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про його відмову, оскільки не заявлялось в суді першої інстанції, а зазначені докази у клопотанні не були досліджені у суді першої інстанції.
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
«Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) як ліцензіар та Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» як ліцензіат уклали ліцензійний договір № 187/L-UK від 24.11.2009 року, за яким ліцензіар надає ліцензіату для використання в межах території України виключну ліцензію на відповідний строк ліцензії, а ліцензіат зобов’язується сплатити ліцензіару ліцензійну винагороду. Як вбачається зі змісту ліцензійного договору, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» діяв генеральний продюсер Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» ОСОБА_4. на підставі доручення №1 від 01.07.2005 року.
Того ж дня, 24.11.2009 року сторони також уклали Додаток №1 до ліцензійного договору, відповідно до якого «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) надала ліцензію на п’ять фільмів «Дім на двох» («Дом для двоих»), «Поважна причина для вбивства» («Веское основание для убивства»), «Сільський романс» («Сельский романс»), «Червоні китиці горобини» («Рябины гроздья алые»), «Ромашка, кактус, маргаритка» («Ромашка, кактус, маргаритка») на строк з 01.01.2010 по 01.01.2012 р.р. Вартість ліцензії загалом становить 496 000 доларів США, яка підлягала сплаті не пізніше 20.05.2010 року. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» додаток №1 підписаний ОСОБА_4.
17.12.2009 року сторони уклали Додаток №2 до ліцензійного договору, відповідно до якого «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) надала ліцензію на три фільми «Другий» («Второй»), «Поїзд до Брукліну» («Поезд до Бруклина»), «Остання субота» («Последняя суббота»). на строк з 15.01.2010 по 30.11.2010 р.р. Вартість ліцензії загалом становить 75 500 доларів США, яка підлягала сплаті не пізніше 01.06.2010 року. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» додаток №2 підписаний ОСОБА_4.
27.01.2010 року сторони уклали Додаток №3 до ліцензійного договору, відповідно до якого «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) надала ліцензію на три фільми «Коли на південь відлетять лелеки» («Когда на юг улетят журавли»), «Зовсім інше життя» («Совсем другая жизнь»), «Її серце» («Ее серце»). на строк з 05.03.2010 по 04.03.2012 р.р. Вартість ліцензії загалом становить 310 000 доларів США, яка підлягала сплаті не пізніше 30.06.2010 року. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» додаток №3 підписаний ОСОБА_4.
Встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 31.12.2009 року позивач за первісним позовом передав, а відповідач прийняв ліцензію на фільми, вказані в додатку №1 до ліцензійного договору, включаючи всі права за вказаною ліцензією, а також передав всі матеріали відповідно до пунктів 5.1., 5.3. ліцензійного договору. Відповідно до акту приймання-передачі від 12.01.2010 року позивач передав, а відповідач прийняв ліцензію на фільми, вказані в додатку №2 до ліцензійного договору, включаючи всі права за вказаною ліцензією, а також передав всі матеріали відповідно до пунктів 5.1., 5.3. ліцензійного договору. Відповідно до акту приймання-передачі від 02.03.2010 року позивач передав, а відповідач прийняв ліцензію на фільми, вказані в додатку №3 до ліцензійного договору, включаючи всі права за вказаною ліцензією, а також передав всі матеріали відповідно до пунктів 5.1., 5.3. ліцензійного договору. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» всі акти приймання-передачі підписані ОСОБА_4.
Таким чином, «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) як ліцензіар за ліцензійним договором повністю та своєчасно виконало свої зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ».
Доводи апеляційної скарги відносно відсутності повноважень у генерального продюсера Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» ОСОБА_4. на підписання договору та актів приймання-передачі не спростовують висновків місцевого господарського суду з огляду на таке.
Ст. 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч.1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно із ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 Цивільного кодексу України).
Колегією суддів оглянуто в судовому засіданні оригінал доручення №1 від 01.07.2005 року, який відповідає наявній у справі копії, що засвідчена підписом О.Ткаченка та скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ», а тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» на те, що такий оригінал відсутній, а наявна у матеріалах копія є неналежним доказом, є необґрунтованими. Відповідно до змісту доручення, воно підписане директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» ОСОБА_5., який діє на підставі п. 6.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ», та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ».
Згідно з статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» в редакції, що зареєстрована 16.03.2005 року та була чинною на час видання доручення, за змістом п. 6.3. якого виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які входять у виключну компетенцію зборів Учасників. Директор видає доручення на укладання договорів, контрактів та угод іншим працівникам Товариства.
Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Оскільки строк дії доручення №1 не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
З тексту доручення №1 від 01.07.2005 року вбачається, що за правовою природою воно є довіреністю, виданою на вчинення від імені довірителя, Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ», юридичних дій, а саме укладення договорів, контрактів та угод.
За таких обставин відсутні обмеження повноважень ОСОБА_4., а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4. мав право на укладення й ліцензійного договору з додатками, а також його повноваження охоплюють право підписання актів приймання-передачі за вказаним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відповідно до ч. 3 ст. 249 цього ж Кодексу права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що на момент укладення ліцензійного договору, додатків №№1, 2, 3 до нього та підписання трьох актів приймання-передачі, генеральний продюсер Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» ОСОБА_4. мав повноваження на їх підписання, а доручення №1 від 01.07.2005 року було чинним та не містило жодних обмежень з приводу вказаних дій ОСОБА_4.
Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» з посиланням на те, що фільми у форматі Betacam SP та електронні файли, які забезпечують можливість телевізійної трансляції, відповідачу позивачем не передавались з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5.1. ліцензійного договору за домовленістю сторін позивач за первісним позовом зобов’язаний передати відповідачу твори (фільми) шляхом електронного зв’язку. Відповідно до пункту 5.3. ліцензійного договору передача актів підтверджується актом приймання-передачі. Відповідно до пункту 4.1 договору позивач зобов’язаний підтвердити надання ліцензії відповідачу підписанням акту приймання передачі та передачею цього акту відповідачу.
Суд приймає до уваги зміст актів приймання-передачі, згідно яких вказані матеріали (фільми) були передані в електронному вигляді. За таких обставин, доводи апеляційної скарги з посиланням на листи відповідача до митних органів та листи-відповіді з Київської обласної митниці від 02.06.2011 року, Київської регіональної митниці від 02.06.2011 року та Державної митної служби України від 09.06.2011 року не спростовують факт передачі фільмів в електронному вигляді, що було вірно встановлено місцевим господарським судом.
Акти прийому-передачі від 31.12.2009 року, від 12.01.2010 року та від 02.03.2010 року відображають зміст господарської операції - передача-прийняття ліцензії на фільми на території України відповідно до умов з відповідних додатків №№ 1, 2, 3 до ліцензійного договору, включаючи всі права, які містяться у вказаній ліцензії, відображають вартість відповідних ліцензій - 496 000,00 доларів США, 79 500,00 доларів США та 310 000,00 доларів США відповідно. В актах містяться посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Суд не погоджується із доводами апеляційної скарги щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» самостійних прав інтелектуальної власності на фільми «Поважна причина для вбивства» («Веское основание для убивства»), «Сільський романс» («Сельский романс»), «Червоні китиці горобини» («Рябины гроздья алые»), «Коли на південь відлетять лелеки» («Когда на юг улетят журавли»), «Зовсім інше життя» («Совсем другая жизнь») та «Її серце» («Ее серце») з посиланням на зміст договорів №ВО-1/2008 від 22.12.2008 року, №ДР-1/2008 від 22.12.2008 року, №РГА-2/2009 від 25.05.2009 року, №КНЮ-1/2009 від 25.05.2009 року, №ЕС-1/2009 від 17.08.2009 року, №М-1/2009 від 25.05.2009 року з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та дійсним умовам договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» як виробника фільмів з замовниками - ТОВ «Колізей» та Cе Cinema.
Суд приймає до уваги зміст поданих «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited) належним чином засвідчених копій Додаткової угоди №1 від 23.12.2008 року до договору №ВО-1/2008 від 22.12.2008 року та Акту про виконання робіт від 26.02.2009 року, Додаткової угоди №1 від 23.12.2008 року до договору №ДР-1/2008 від 22.12.2008 року та Акту про виконання робіт від 19.02.2009 року, Додаткової угоди №1 від 25.05.2009 року до договору №РГА-2/2009 від 25.05.2009 року та Акту про виконання робіт від 02.09.2009 року, Додаткової угоди №1 від 25.05.2009 року до договору №КНЮ-1/2009 від 25.05.2009 року та Акту про виконання робіт від 25.08.2009 року, Додаткової угоди №1 від 17.08.2009 року до договору №ЕС-1/2009 від 17.08.2009 року та Акту про виконання робіт від 21.12.2009 року, Додаткової угоди №1 від 25.05.2009 року до договору №М-1/2009 від 25.05.2009 року та Акту про виконання робіт від 16.12.2009 року.
За змістом кожної із вищевказаних додаткових угод ТОВ «Колізей» як замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» як виконавець визначили правовий режим створюваних фільмів, доповнивши умови відповідних договорів умовою про те, що: «10.1. Виконавець зобов’язується передати Замовнику в повному обсязі виключне право на візуальний та звуковий матеріал Фільму, що є результатом виконання Виконавцем робіт по Договору. Виконавець зобов’язується передати Замовнику в повному обсязі виключні права на об’єкти авторських прав та суміжних прав, отримані Виконавцем від авторів, виконавців та інших осіб при виконанні зобов’язань за цим Договором. (…) Замовнику після відчуження Виконавцем виключних прав згідно з пунктом 10.1. цього Договору буде належати виключне право використовувати вказані в пункті 10.1. результати інтелектуальної діяльності і будь-якій формі і будь-яким способом, в тому числі окремо від Фільму, на території всього світ протягом строку дії відповідних виключних прав. (…) Всі виключні права на результати інтелектуальної діяльності переходять з моменту підписання Замовником Акту про виконання робіт».
За змістом вказаних вище актів про виконання робіт, вказані докази підтверджують передачу Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» всіх прав на фільми «Поважна причина для вбивства» («Веское основание для убивства»), «Сільський романс» («Сельский романс»), «Червоні китиці горобини» («Рябины гроздья алые»), «Коли на південь відлетять лелеки» («Когда на юг улетят журавли»), «Зовсім інше життя» («Совсем другая жизнь») та «Її серце» («Ее серце») замовнику ТОВ Колізей (ООО «Колизей».
Вказані додаткові угоди та акти приймання передачі були підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» її генеральним продюсером ОСОБА_4.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» прав інтелектуальної власності на фільми «Дім на двох» («Дом для двоих»), «Ромашка, кактус, маргаритка» («Ромашка, кактус, маргаритка») з посиланням на договори №2701-ДД2 від 27.01.2009 року та №151-РКМ від 15.01.2009 року з огляду на таке.
Судом досліджені належним чином засвідчені копії договору №2701-ДД2 від 27.01.2009 року щодо створення фільму «Дім для двох» («Дом для двоих») та Договору №151-РКМ від 15.01.2009 року щодо створення фільму «Ромашка, кактус маргаритка», за змістом п. 2.1 кожного з яких Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» як продюсер взяло на себе зобов’язання здійснити своїми силами та засобами роботи по виробництву фільмів, і передати Ce Cinema як замовнику за винагороду комплект поставки по фільмів та виключні права на багаторазове (необмежене) використання повністю чи частково (фрагментарно) та багаторазове (необмежене) розпорядження на оплатній та/або безоплатній основі фільмами протягом ліцензійного строку на ліцензійній території всіма існуючими способами, котрі відомі на сьогодні чи можуть виникнути в майбутньому.
Як вбачається з п. 1 кожного із згаданих договорів під терміном «ліцензійний строк» сторони мали на увазі строк дії авторського права, «ліцензійна територія» - територія всього світу. Відповідно ч. 1 ст. 446 Цивільного кодексу України строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 2.3. кожного із досліджуваних договорів Ce Cinema як замовник володіє правами та способами використання, вказаними в договорі, як відносно фільму як цілісного твору, так і відносно переданих серій фільму та будь-яких елементів фільму.
Таким чином, умови договору №2701-ДД2 від 27.01.2009 року щодо створення фільму «Дім для двох» («Дом для двоих») та договору №151-РКМ від 15.01.2009 року щодо створення фільму «Ромашка, кактус маргаритка» не передбачають збереження за Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» будь-яких майнових прав інтелектуальної власності на вказані фільми.
Суд не приймає до уваги фінансові умови, на яких Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» відчужувало права інтелектуальної власності на створені ним фільми, та не порівнює їх з ціною ліцензійного договору, оскільки вказана обставина не може бути підставою для визнання ліцензійного договору недійсним з огляду на предмет та правові підстави зустрічного позову, а відноситься виключно до умов свободи договору та підприємницької діяльності.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності необхідності укладення ліцензійного договору чи його економічної необґрунтованості як підстав для визнання його недійсним.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Суд вважає доведеним та встановленим факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» строків сплати ліцензійної винагороди за ліцензійним договором. Суд приймає до уваги первісно заявлений розмір позовних вимог щодо сплати основного боргу у розмірі 762 077 (сімсот шістдесят дві тисячі сімдесят сім) доларів США 91 цент, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 року становить 6 076 275 (шість мільйонів сімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 80 коп., оскільки місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі №11/127 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТУДІЯ» 123 422 доларів США 09 центів основного боргу та 26 169 доларів США 74 центи 3% річних на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України за заявою «Лаерта Консалтинг Лімітед» (Laerta Consulting Limited). Часткова відмова позивача від первісного позову заявлена повноважним представником, не порушує права та охоронювані інтереси інших осіб та є формою реалізації процесуальних прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.3 ліцензійного договору у випадку порушення ліцензіатом обов’язків, встановлених пунктом 3.1 договору, він виплачує ліцензіару штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми ліцензійної винагороди. Відповідно до п. 3.1 ліцензіат виплачує ліцензіару ліцензійну винагороду у порядку та на умовах, встановлених у додатках до договору. Загальний розмір ліцензійної винагороди, яка встановлена згідно з додатками №№1, 2, 3., від якої розраховується розмір штрафу, становить 885 500 (вісімсот вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот) доларів США 00 центів.
Таким чином, місцевий господарський суд також правомірно задовольнив вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення штрафу у розмірі 177 100 (сто сімдесят сім тисяч сто) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 20.06.2011 року становить 1 412 071 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч сімдесят одна) грн. 43 коп.
Вимоги відповідача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним ліцензійного договору № 187/L-UK від 24.11.2009 року є необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені судом, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Крім того, апелянт не довів, що вказаний договір не підписаний уповноваженою особою.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (позивачем за зустрічним позовом) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 11/127.
Крім цього слід зазначити, що у вступній частині рішення Господарського суду від 20.06.2011р. судом не помилково зазначено сторони за зустрічним позовом, оскільки позивачем за зустрічним позовом є Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Студія” а відповідачем Лаерта Консалтинг Лімітед (Laerta Consulting Limited).
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Студія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 11/127 – без змін.
2. Матеріали справи № 11/127 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді