Апеляційний суд Рівненської області

__________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

                         Головуючого судді  –Міщенко О.А.

                         Суддів -  Сачука В.І., Збитковської Т.І.

                         Прокурора –Криворучка А.О.

                         Засудженого –ОСОБА_1                                             

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1   на  вирок  Рівненського міського  суду  від  5 липня  2011  року.  

       Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Подове, Новотроєцького району, Херсонської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, житель АДРЕСА_1,  раніше судимий Красногвардійським районним судом АР Крим  13 квітня 2004 року  за ч.4 ст.187 КК України на чотири  роки шість місяців позбавлення волі,

    - засуджений за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки чотири місяці позбавлення волі.

     Судом  стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8120 грн. матеріальної шкоди, завданої злочином, та 2000 грн. моральної шкоди.

         Судом вирішено питання стосовно речових доказів.

     ОСОБА_1 визнаний  винним та засуджений  за те, що 13 березня 2011 року  близько 19 год. 30 хв., повторно, біля входу в АДРЕСА_2 відкрито викрав у ОСОБА_2 жіночу сумочку вартістю 1200 грн., в якій знаходилися: мобільний телефон марки „Нокіа –Е52", вартістю 2549 грн., з сім- картою „МТС", вартістю 10 грн.,  на рахунку якої були гроші в сумі 11 грн., шкіряний гаманець вартістю 550 грн., з грошима в сумі 1350 грн., шкіряна кобура для ключів вартістю 160 грн., жіноча каблучка, вартістю 1643

грн., жіноча обручка  вартістю 900 грн., а всього на суму 8383 грн.

    В поданій  на вирок суду  апеляції засуджений ОСОБА_1,  не оспорюючи вирок в частині фактичних обставин справи та кваліфікації дій, вважає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину, особі засудженого, зазначає, що дане покарання є несправедливим  

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа  №11- 528/ 2011р.                                                                        Головуючий у І інстанції –Панас О.В.

Категорія -  ч. 3 ст.186 КК України                                                                                 Доповідач –Міщенко О.А.                                                                                        

через свою суворість. Просить врахувати обставини, які пом’якшують його покарання, а саме: наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та  пом"якшити покарання,  застосувавши ст. 69 КК України.

       На вирок суду подавалась апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом, яка відповідно до вимог ст.355 КПК України згідно листа № 66-7997 вих.11 від 22.08.2011 року відкликана.

     Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи засудженого ОСОБА_1  про задоволення його апеляції, думку прокурора Криворучка А.О. про залишення вироку суду без змін,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для  задоволення апеляції.

      Висновок суду  щодо виннуватості та кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186  КК України є вірним  і в апеляції не оспорюється.

   Покликання в апеляції засудженого, щодо залишення поза увагою пом"якшуючих обставин таких як, повне визнання вини, щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину, утримання малолітньої дитини, колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані  твердження були враховані судом першої інстанції при постановленні вироку.

  Суд, призначаючи  ОСОБА_1 покарання також врахував дані, які характеризують його як особу, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше   притягувався до кримінальної відповідальності за  злочини проти власності, вчинив  тяжкий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому  підстав для застосування до засудженого ст. 69 КК України, колегія суддів  не вбачає.

      Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання"  особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання  необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.    

    Призначене судом першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК україни, покарання засудженому ОСОБА_1  колегія суддів вважає достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його зміни  колегія суддів не вбачає.     

        На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

                                                          у х в а л и л а :

       Вирок Рівненського міського суду від 5 липня 2011 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.    

                                                     Судді :

підпис  /Міщенко О.А./          підпис /Збитковська Т.І./           підпис/Сачук В.І./

    Вірно: Доповідач                           Міщенко О.А.