Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої судді –Міщенко О.А.
Суддів - Іващука В.Я., Збитковської Т.І.
З участю прокурора –Криворучка А.О.
Захисника –адвоката –ОСОБА_1
Засудженого –ОСОБА_2
Потерпілого - ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Здолбунівського районного суду від 6 червня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий,
- засуджений за ч.1 ст.122 КК України на два роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, з покладенням на нього обов"язків, передбачених п.2,3,4 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Здолбунівської районної лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2114 грн. 50 коп.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 455 грн. 50 коп. та 5 000 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 7 листопада 2011 року близько 15 год. поблизу АДРЕСА_1 під час суперечки з ОСОБА_3 умисно наніс останньому удар дерев"яною палицею по тулубу, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які викликали довготривалий розлад здоров"я.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 11-520 - 2011р. Головуючий у І інстанції –Мішура В.С.
Категорія - ч.1 ст.122 КК України Доповідач –Міщенко О.А.
В поданій на вирок суду першої інстанції апеляції засуджений ОСОБА_2 доводить, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв"язу з невідповідностю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічності та неповноти досудового та судового слідства та істотного порушення кримінально–процесуального закону. Суд не допитав ряд свідків, безпідставно взяв до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також поклав в основу обвинувального вироку висновки судово-меличної експертизи. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., засудженого ОСОБА_2, щодо виправдання його, доводи потерпілого ОСОБА_3 та думку прокурора Криворучка А.О. про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено грунтується на сукупності зібраних доказів, яким судом дана належна оцінка. Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
Доводи засудженого щодо його безпідставного засудження колегія суддів вважає недостовірними та такими, щро не узгоджуються із матеріалами справи і розцінює їх як намір засудженого уникнути відповідальності.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були очевидцями події, стосовно заподіяння засудженим тілесних ушкоджень потерпілому і поклав їх в основу вироку, оскільки їх показання співпадають з доказами, встановленими судом.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 13 січня 2011 року у ОСОБА_3 виявлено закриту травму грудної клітки, перелом 7 ребра зліва, які утворились від однієї дії з середньою або більш значною силою нанесення тупим предметом, яким могла бути дерев"яна палиця. (а.с.16-17).
Висновок експертизи науково-обгрунтований, узгоджується із встановленим по справі доказами та сумнівів не викликає.
Не заслуговують на увагу доводи апеляції стосовно порушення досудовим слідством права засудженого на захист.
В матеріалах справи міститься протокол про роз"яснення ОСОБА_2 права на захист, з власноручно зробленим записом ОСОБА_2 про відмову від захисника та зазнавсено, що це не пов"язано з матеріальним становищем. (а.с.43). В ході розгляду справи в суді ОСОБА_2 скористався правом на захист.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та закриття справи за п.2 ч.1 ст.6 КПК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок стосовно ОСОБА_2 підлягає зміні в частині покарання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов"язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України чоловіки, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного віку.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2011 році" досяг 60-річного віку ( має 73 роки), ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій зазначає, що згідний на застосування до нього Закону про амністію.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_2. задоволити частково.
Вирок Здолбунівського районного суду від 6 червня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Застосувати до ОСОБА_2 п "г" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8.07.2011 року та звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді :
підпис /Міщенко О.А./ підпис /Збитковська Т.І./ підпис /Івапщук В.Я./
Вірно: Доповідач Міщенко О.А.