Справа 2-1910/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Твердохліб В.А.
при секретарі Івановій І.О., Поліщук Л.Ф.
за участю представника відповідачки Вострецової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселенні і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-тя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -
ВС ТАНОВИВ:
Позивач в квітні 2007 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачки та просив постановити рішення, яким зобов"язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити його у спірну квартиру, посилаючись на те, що у вищевказаній квартирі він мешкав разом з батьками, після укладення першого шлюбу він залишив спірне житло, однак в 2001 році знову був зареєстрований; не проживав в житлі на прохання свого батька; після смерті в грудні 2006 року батька, відповідачка перешкоджає йому користуватись житлом, змінила замки, не пускає в квартиру, в зв"язку з чим 20.02.2007 року між сторонами сталася сутичка, в якій приймали також участь його молодший брат та його друга дружина.
Він змушений тимчасово проживати на жилій площі своєї другої дружини в АДРЕСА_1 однак у нього не склались відносини з сином дружини від першого шлюбу, а тому задля збереження сім"ї йому з дружиною слід проживати окремо, однак вселенню в спірну квартиру перешкоджає відповідачка; він сплачував квартирну плату та комунальні послуги, а також давав кошти своєму батьку для такої оплати, а тому на підставі ст. ст. 9, 61, 64 ЖК України та ст. 48 Закону України "Про власність" просив позов задовольнити.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні подала зустрічний позов про визнання позивача таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України, оскільки останній після реєстрації його в 2001 році в спірній квартирі не проживав, його речі в квартирі відсутні, він не сплачував квартирну плату та плату за комунальні
послуги, борг було погашено без його участі, за заявою ОСОБА_3 -батька позивача, ЖЕО-812 було зроблено перерахунок сплати за квартиру за двох осіб, будь-яких обов'язків, що випливають з договору найму позивач не виконував, а тому просила позов зустрічний позов задовольнити та зобов'язати ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві зняти його з реєстрації за спірною адресою.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві, а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідачки проти основного позову заперечувала в зв"язку з його безпідставністю, просила задовольнити вимоги зустрічного позову, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Представник Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та представники 3-іх осіб в судове засідання не з'явилися, надіслали суду прохання заслухати справу у їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що основний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов слід задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що сторони зареєстровані в трикімнатній квартирі АДРЕСА_2, жилою площею 39, 7 кв.м. , наймачем якої був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в зв"язку з цим знятий з реєстрації 04.01.2007 року; позивач зареєстрований в спірній квартирі з 08.11.2001 року.(а.с. 7).
Після реєстрації (прописки) позивач в спірну квартиру не вселявся, , , речей своїх не завозив, сам позивач пояснив, що з батьком ОСОБА_3 була домовленість про те, що він лише буде прописаним, реально проживати не буде; після розірвання першого шлюбу він за рішенням суду був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1; вказане рішення не оспорював, в зв"язку з тим, що в квартирі мешкають двоє дітей від першого шлюбу і він згоден був залишити житло своїм дітям.
Зі свідоцтва про смерть від 25.12.2006 року вбачається, що батько позивача - ОСОБА_3 помер 23 грудня 2006 року.(а.с. Зб).
Позивач зареєстрував шлюб зі ОСОБА_4 03.03.2000 року(а.с. 44).
Згідно повідомлення ЖЕО-812 від 03.03.2007 року №246 ОСОБА_1 постійно зареєстрований у спірній квартирі з 08.11.2001 року та він не звертався з заявою з приводу невиписки його з квартири в 2005-2005 роках.(а.с. 95).
Доказів того, що відповідачка чинила перешкоди в користуванні жилою площею позивачем не надано;' відповідно до рапорту дільничного інспектора міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 06.03.2007 року від ОСОБА_1 не надходили заяви протягом 2005-2006 року(а.с. 93), крім того сам позивач пояснив, що він на прохання своїх батьків приходив в спірну квартиру в гості, і в цей час йому ніхто ніяких перешкод не чинив, після реєстрації(прописки) він в спірну квартиру не
вселявся, ключів від спірної квартири він не мав та нікуди не звертався з приводу перешкод в користуванні спірним житлом за життя батька, бо рахувався з думкою своїх батьків, щодо свого проживання в квартирі.
З наданих відповідачкою доказів вбачається, що в лютому 2003 року ОСОБА_3 звертався з заявою до ЖЕО-812 Святошинського району м. Києва з проханням не нараховувати плату за комунальні послуги на позивача, оскільки той постійно мешкає у своєї дружини в АДРЕСА_3.(а.с. 46).
При оформленні документів на отримання субсидії (а.с. 47-48) ЖЕО-812 вказував, що нарахування за житлово-комунальні послуги не проводиться на ОСОБА_1 з квітня 2003 року.
Подані представником відповідачки копії квитанції на сплату за житлово-комунальні послуги(а.с. 49-57), розрахунок заборгованості за період з квітня 2001 року по листопад 2004 року в розмірі 5306, 34 грн.(а.с. 58), копії квитанцій про списання з компенсаційного рахунку ОСОБА_2 коштів для погашення заборгованості(а.с62-63), копія договору про реструктуризацію заборгованості від 01.12.2004 року та копія угоди на ім"я ОСОБА_3 про зобов'язання погасити заборгованість(а.с. 59-60) свідчать про те, що позивач не брав належної участі в оплаті житлово-комунальних послуг, ці витрати несли батьки позивача.
Зазначену обставину підтверджує і копія листа АДРЕСА_3 , від 03.03.2003 року на адресу позивача і витяги зі щоденника батька позивача(а.с. 64-66, 100-101), крім того вказані докази спростовують твердження позивача про те, що він надавав кошти батьку для сплати житлово-комунальних послуг.
Позивачем надано копії квитанцій, з яких вбачається, що за 2003 рік ним сплачено 149, 00 грн. витрат на житлово-комунальні витрати, за 2004 рік - 10.00 грн.(а.с. 18-19), а також в березні і травні 2007 року сплачено 152, 00 грн.(а.с. 67-69). Вказані суми є досить незначними в порівнянні з розміром заборгованості, а тому суд на підставі даного факту не може зробити висновок, про те що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором найму.
22.12.2005 року в спірній квартирі за замовленням АДРЕСА_3 були замінені вхідні двері (а.с. 96-98); 18.12.2006 року в даній квартирі було проведено розблокування замків (а.с. 99), що спростовує пояснення позивача про те що відповідачка чинить перешкоди в користуванні житлом.
Про конфлікти, що мали місце між сторонами позивач ставив до відома житлові органи в лютому 2007 року (а. 10-13), лише коли мав намір вирішувати питання зміни умов договору найму жилого приміщення
Згідно актів, складених мешканцями будинку АДРЕСА_2 та завіреними начальником ЖЕО-812 вбачається, що позивач протягом 2006-2007 року в квартирі №48 не проживав та його особисті речі в жилому приміщенні відсутні (а.с. 40-42).
Позивач заперечує відсутність своїх речей у спірній квартирі, однак в судовому засіданні визнав ту обставину, що там знаходяться його речі, які придбані йому батьками, коли він був неповнолітнім (наприклад, ліжко та інш.).
Свідок ОСОБА_5 показала суду, що вона є сусідкою відповідачки і їй відомо, що позивач приблизно протягом останніх 20 років в спірній квартирі не проживає, на прохання подружжя ОСОБА_6 вона разом з іншими сусідами складали акти в 2006 році про відсутність позивача в квартирі, зі слів відповідачки їй відомо, що позивач проживає у своєї дружини, а також вона була свідком конфлікту, який мав місце між сторонами в лютому 2007 року.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона вселилась в будАДРЕСА_2 в 1966 році, разом з ними вселилась і сім"я ОСОБА_6, позивач приблизно з 1980-х років після того, як одружився вперше, не проживає в спірній квартирі; його другу дружину вона вперше побачила після смерті батька позивача; зі слів відповідачки їй відомо, що позивач почав вселятися в квартиру після смерті свого батька і вона була свідком конфлікту з цього приводу; також вона приймала участь у складанні актів про непроживання позивача в спірній квартирі.
Свідок ОСОБА_8 показав, що позивач є його рідним братом і він в 1982 році виписався зі спірної квартири і проживав разом зі своєю сім"єю в АДРЕСА_1; в 1997 році він був виписаний з вищевказаної квартири і батьки в 2001 році прописали в спірну квартиру, щоб позивач міг отримати ідентифікаційний код і влаштуватись на роботу; його речей у квартирі немає і після прописки в спірну квартиру він не вселявся; батьки не перешкоджали користуватись йому спірною квартирою, позивач проживає у дружини в АДРЕСА_3; коштів на оплату комунальних послуг позивач не давав, а навпаки ще позичав кошти у батька і батьки не давали згоди на його проживання в спірній квартирі.
Постановою ДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.02.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено за п.2 ст. 6 КПК України.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона є дружиною позивача, шлюб зареєстровано 03.03.2000 року, батьки позивача були проти їх проживання в спірній квартирі і тому вони змушені наймати житло; ц: даний час вони проживають в АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності їй та її батькам; вона вважає, що позивач має право проживати у спірній квартирі. Стосунки у неї з відповідачкою не склалися, оскільки вона вважає, що остання неправильно виховувала свого сина.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, якщо ж вони були відсутні понад шість місяців з поважних причин, то цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Враховуючи те, що відповідач понад шість місяців без поважних причин не проживав в спірній квартирі, його відсутність не є тимчасовою, в спірну квартиру не вселявся, а, був лише зареєстрований, речей його в квартирі немає, участь в оплаті житлово-комунальних послуг протягом 2003-
2004, 2007 років є незначною, суд вважає, що вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню і позивача слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а в задоволенні вимог основного позову про усунення перешкод в користуванні та вселенні позивача слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 64, 71, 72 Житлового Кодексу України, ст. ст. 57 - 60, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселенні відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в кв. АДРЕСА_2.
Зобов"язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві, зняти ОСОБА_1 з реєстрації в АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.